На місцеві – йдемо по-новому: Степанич розбирався, що змінилося у виборчому законодавстві

Нові райони та об’єднані громади

Ви вже знаєте, що цього року ми голосуватимемо в умовах не тільки нового виборчого законодавства, але й адміністративно-територіального устрою. Зокрема, на Харківщині будемо обирати голів та депутатів у 56 об’єднаних громадах (сільських, селищних та міських радах), а також депутатів сімох районних рад та обласної.

Як розповіла народна депутатка VІII скликання, кандидатка наук з державного управління Олена Бойко, загалом в Україні вибори пройдуть у 1439 громадах. Це міські, сільські, селищні об’єднані громади, які утворено відповідно до Перспективних планів (за винятком АР Крим та окупованих територій Донецької та Луганської областей). Раніше ж вибори відбувалися у близько 12 тисяч рад.

Кількісні зміни сталися й на рівні районів. Так, замість 490 районних рад в Україні створено 136, а вибори відбудуться у 119 нових райрадах (за винятком АР Крим та окупованих територій Донецької та Луганської областей). На Харківщині депутатів обиратимемо у Богодухівську, Ізюмську, Красноградську, Куп’янську, Лозівську, Харківську та Чугуївську районні ради.

Вибори депутатів

Новий адмінустрій – далеко не єдине нововведення цьогорічних виборів, адже змінилася ціла система. Як розповів координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Харківській області Микола Зінченко, цього року місцеві вибори відбудуться за двома виборчими системами – мажоритарною та пропорційною. Все залежить від кількості виборців у громаді. Так, якщо в громаді проживає до 10 тисяч виборців, вибори депутатів відбудуться за мажоритарною системою відносної більшості у багатомандатних виборчих округах.

Знаю, знаю, мабуть, це словосполучення вас шокувало, але насправді не все так страшно. Адже мажоритарна система відносної більшості означає, що на виборах перемагає той депутат, який отримав найбільшу кількість голосів виборців, що взяли участь у голосуванні. У випадку рівності голосів питання вирішується шляхом жеребкування або проведення повторних виборів.

Щодо терміна «Багатомандатні виборчі округи», то це означає, що громаду розділять на певні території – округи, у кожному з яких обиратимуть від двох до чотирьох депутатів. До того ж усі, хто претендує на місце депутата в раді, можуть балотуватися як від партій, так і бути самовисуванцями.
Таким шляхом депутатів до рад обиратимуть у 18 громадах Харківщини. Це Коломацька, Савинська, Куньєвська, Оскільська, Наталинська, Старовірівська, Вільхуватська, Кіндрашівська, Курилівська, Петропавлівська, Біляївська, Олексіївська, Вільхівська, Циркунівська, Малинівська, Печенізька, Старосалтівська та Чкаловська.

У решті 38 громадах вибори депутатів відбуватимуться за іншою системою – пропорційною. Це означає, що всі кандидати балотуватимуться за списками партій. Самовисування тут неможливе.
Розподіл мандатів між партіями залежить від голосів виборців та розподіляється пропорційно до їх кількості. Окрім депутатів сільських, селищних і міських об’єднаних громад, де кількість виборців сягає 10 тисяч осіб і більше, за такою системою ми будемо обирати депутатів обласних, районних, районних у містах рад.

Висувати кандидатів має тільки місцева організація партії, а от самовисуванцями вони бути не можуть.

Серед змін, які передбачає новий Виборчий кодекс, – кількість депутатів у місцевій раді. Так, якщо чисельність виборців становить до 10 тисяч, у раду обиратимуться 22 депутати; від 10 тисяч до 30 тисяч виборців – 26 депутатів; від 30 тисяч до 50 тисяч виборців – 34 депутати; від 50 тисяч до 100 тисяч виборців – 38 депутатів; від 100 тисяч до 250 тисяч виборців – 42 депутати; від 250 тисяч до 500 тисяч виборців – 54 депутати; від 500 тисяч до 1 мільйона виборців – 64 депутати; від 1 мільйона до 2 мільйонів виборців – 84 депутати; понад 2 мільйони виборців – 120 депутатів.

Як відзначив Микола Зінченко, зміни кількості депутатів відбудуться у семи радах Харківщини. Так, у Богодухівській, Дергачівській, Зміївській міськрадах їх кількість збільшується з 26 до 34 депутатів. У Лозівській міськраді замість 36 депутатів буде 38.
У Мереф’янській, Люботинській, Первомайській міськрадах кількість депутатів, навпаки, зменшується з 34 до 26 через те, що кількість виборців у цих громадах менше 30 тисяч.

Де можливий другий тур

Щодо виборів сільського, селищного та міського голів за новим законодавством теж діятиме дві виборчі системи. Зокрема, у громадах, де кількість виборців сягає 75 тисяч осіб і більше, вибори проводяться за мажоритарною виборчою системою абсолютної більшості в єдиному одномандатному міському виборчому окрузі.

Хоча словосполучення складне, але на ділі це означає лише те, що кандидат-переможець має набрати більше 50 % голосів. Під цей критерій підпадає тільки наш обласний центр – місто Харків.

У решті міст головою виберуть того, хто отримає більше голосів. Це громади, де проживає менше 75 тисяч осіб, й, відповідно, вибори сільського, селищного, міського голови проводяться за мажоритарною виборчою системою відносної більшості в єдиному одномандатному сільському, селищному, міському виборчому окрузі.

Тобто якщо кандидат Кандидатченко набрав 25 % голосів виборців, а у його суперники менше цього показника, то саме він стане головою громади.
В обох варіантах кандидат може висуватися як від місцевої організації партії, так і шляхом самовисування.

За старост не голосуємо

А от старости віднині не обираються шляхом прямих виборів. Проте це не означає, що їх не буде. За словами Олени Бойко, староста обиратиметься на непрямих виборах і матиме доволі широкі повноваження, щоб представляти інтереси жителів громади у місцевій раді. За словами фахівців, тут виникло чимало дискусій, адже багатьма слово «затверджується» трактується як «призначається». А це не так.