57-річна Лариса Ключка разом з чоловіком і напарницею більше 20 років займаються квітковим бізнесом у Харкові. Вони тримають два кіоски на Салтівці. За ці роки їх справа вже переживала кілька криз. Зокрема, у 2014-му, коли почався військовий конфлікт на сході України й торгівля істотно впала.

– Люди були шоковані, їм було не до квітів. Узагалі, якщо в країні мир і злагода, то більше купують квіти, якщо стресові ситуації – торгівля одразу падає, – каже пані Лариса.

У березні цього року на підприємців чекала чергова перевірка на міцність – у світі спалахнула пандемія коронавірусу. Кіоски Лариси і її партнерів потрапили під закриття найпершими.

– Прийшла Нацгвардія і сказала, що треба закриватися, – пригадує квіткарка.

Загалом ці кіоски не працювали близько двох місяців – із середини березня до середини травня. За словами підприємниці, пауза відчутно вдарила по її бізнесу.

Після закриття кіосків на карантин у підприємниці залишилося квітів десь на 50 тисяч гривень. Щоб не викидати, їх просто роздарували людям.

– Квіти – продукт, який псується моментально. Він би дні два в кіоску простояв і зів’яв. Викидати дуже шкода. Тому ми вирішили просто подарувати людям, зробити їм приємне у такі непрості часи. Віднесли квіти до церкви на прикраси, роздали по ринку й просто дарували перехожим. Люди були вдячні, особливо парубки, оскільки у них з’явився презент для своїх дівчат, – розповідає Лариса Ключка.

Підприємці намагалися продавати квіти і через Інтернет, однак це був дуже маленький обсяг. Загалом наторгували десь на 10 тисяч гривень.

– Дуже переживали, що зазнаємо серйозних збитків. Утім більше хвилювання було про робітників. У нас працюють молоді мами, для яких це основний заробіток, і вони без нього залишилися на невизначений термін. Добре, що хоч попрацювали на 8 Березня, у людей якась копійка була, – пригадує квіткарка.

Жінка додає, що спочатку давала своїм співробітникам певну компенсацію, «але це були краплі».

– А з чого мені їм давати? Ми ж не якісь там захмарні багатії, ми живемо з прямого доходу, з якого і платимо зарплатню, – каже Лариса.

Зараз її бізнес потроху налагоджується, але заспокоюватися рано. Підприємці дуже переймаються, що може бути друга хвиля коронавірусу й не відбудеться свято 1 вересня. А це знову серйозні збитки.

– Нам телефонували люди, які вирощують квіти. Питали, чи саджати хризантему на осінь. Вони не знають, що чекати далі й чи взагалі займатися цим. Ми кажемо: саджайте. Рано чи пізно ситуація налагодиться, – зазначає жінка. – Звісно, якщо знову нас закриють і ми пропустимо 1 вересня, дуже тяжко буде. Однак, закривати бізнес ні в якому разі не будемо, прорвемося.

Продали свою машину

Для іншої харківської підприємниці Наталії Хорошун карантин теж припав на сезон продажу її продукції. З 2015 року працює її магазин дитячого взуття «Три ведмеді».

У середині березня Наталії довелося закритися. Не працював магазин до 12 травня.

За цей час жінка старалася різними способами продавати свій товар: або привозила взуття покупцям додому, або відправляла його поштою. Та це тільки додавало клопоту.

– Дитяче взуття дуже специфічне. Без присутності дитини підібрати потрібний розмір украй важко, оскільки розмір може бути один, а ніжка – вузенька або повненька, – розповідає Наталія. – Наприклад, мені телефонує людина і каже, що потрібен 30-й розмір. Клієнт вибирає п’ять моделей, і я беру з 28-го по 31-й розміри кожної моделі й доставляю йому.

Підприємниця привозила взуття покупцям з дотриманням карантинних норм. Залишала товар на лавочці, звідки людина забирала додому, де приміряла на дитину. Увесь цей час Наталія чекала на вулиці.

– Потім людина виходить і каже, що помилилася з розміром – у дитини 32-й. А це вже інша ростовка. Я знову шукаю моделі і повторюю той же шлях. Це такий головний біль, – підкреслює бізнес-леді.

Також вона відправляла товар поштою. Якщо клієнту нічого не підходило, то за домовленістю витрати за пересилку оплачувала Наталія.

Загалом за ці два місяці жорсткого карантину підприємниця продала всього 7–8 пар. Тоді як за такий же період минулого року 200–250.

Після відновлення роботи магазину продажі йшли десь до 20 червня, а потім знову наступило затишшя – вже не сезон. Наразі Наталія переймається, що знову втратить дохід, оскільки пропустить наступний – кінець серпня й жовтень.

– У кінці серпня – вересні найчастіше у мене купують тапочки, босоніжки для дітей, що ходять у садок, і кросівки з туфлями – для школярів. Потім, у жовтні, купують зимове взуття. Наразі невідомо, чи будуть ходити діти в школу або садок, як раніше. Через це я не знаю, купувати мені взуття чи ні, – говорить жінка.

Позбулася заощаджень

Харків’янка Марина Петренко володіє рестораномкараоке «Fleur De-Lis» біля станції метро «Південний вокзал». Заклад відкрився 22 грудня 2016 року і, за словами власниці, за цей час пережив багато злетів і падінь. З чергового піке їй удалося вибратися на початку цього року.

– Влітку 2019-го я кілька місяців була в декреті. Тоді рестораном керувала інша людина, і справи закладу помітно погіршилися. З вересня я активно почала змінювати ситуацію і відновлювати зіпсовану репутацію. Січень з лютим у нас видалися дуже хорошими місяцями. Вдень було багато замовлень комплексних обідів працівниками фірм і магазинів, що базуються поряд. Увечері теж народу вистачало. У вихідні дні всі столики були зайняті, – згадує жінка.

Але так тривало недовго. 20 березня заклад закрився на карантин.

– Я переймалася за продукти, оскільки розуміла, що за місяць вони зіпсуються. Збитки були, втім, не дуже критичні, близько 15–20 тисяч гривень. Щоб, наприклад, та ж сама картопля не згнила або м’ясо не зіпсувалося, я їх роздала своєму персоналу, – розповідає Марина Петренко.

У штаті закладу нараховується сім чоловік, багато хто з них працює за сумісництвом. Тобто є ще одна робота – основна, а ресторан – для душі.

«Fleur De-Lis» відновив роботу 1 липня. За словами бізнесвумен, вона не рахувала точну суму збитків ресторану за час жорсткого карантину – не хоче засмучуватися. Але це десятки тисяч гривень.

– Цей простій істотно вдарив по моєму сімейному бюджету. До карантину я постійно їздила на таксі, навіть коли можна було пройти пішки. Кілометри два – я все одно викликала машину. Наразі так не роблю. Перед карантином відкладала на купівлю автівки, тепер цих грошей немає. Почала збирати знову, – ділиться жінка.

На карантині Марина спробувала організувати доставку ресторанної їжі, але вона не пішла. Адже основні її денні відвідувачі – це працівники довколишніх фірм і магазинів, а вони майже всі закрилися.

Думала закрити бізнес

Протягом перших трьох місяців карантину підприємницю не полишала думка повністю згорнути бізнес.

За її словами, зараз вечорами в ресторані майже немає відвідувачів. Та й виручка – копійки. Але справи потроху налагоджуються.

– Якщо, наприклад, 13 липня каса була 200 гривень, то вже 17 липня – 2500, – розповідає Марина. – Вечірнього гостя немає, бо багато людей не знають про відкриття. Наразі ми в соцмережах активно повідомляємо про поновлення роботи. Також ввечері до нас ходило чимало людей з малого бізнесу, а карантин їх добряче притиснув, – каже жінка.

Якщо буде друга хвиля коронавірусу і заклад Марини закриють, у неї вже є думки щодо виходу із ситуації.

– Хочу, аби можливе посилення карантину нас не торкнулося. Знову спробую зайнятися доставкою їжі, тільки вже більш продумано, проаналізувавши помилки першого досвіду, – розповідає Марина.

В Україні діє програма «карантинної» допомоги суб’єктам малого та середнього бізнесу, зокрема і ФОПам. Скористатися нею можна буде до кінця карантину і місяць після нього, якщо підприємець не розпочне роботу. Наші герої чули про це, але по-різному поставилися. Власниця взуттєвого магазину Наталія Хорошун каже, що не оформляла заявку на відшкодування, оскільки не має часу стояти в черзі. Квіткарка Лариса Ключка в кінці червня написала заяву, але нібито ФОПам з найманими робітниками не передбачено компенсацію. А рестораторка Марина Петренко збирається звернутися по таку допомогу.

Держдопомога не дуже затребувана

Програма з компенсацій діє з початку травня. Як розповіли «СК» в обласному Центрі зайнятості, кошти за нею можуть отримати всі комерційні структури з чисельністю штату до 250 співробітників і з річним оборотом не більше 50 мільйонів євро. Скористатися цією програмою можуть ФОПи як із найманими працівниками, так і без. Відшкодування не передбачено тільки пенсіонерам, інвалідам та працівникам за сумісництвом.

Заступник директора Харківського обласного центру зайнятості Анатолій Толстих пояснив, що є дві основні умови отримання цієї компенсації.

Для отримання допомоги треба подати пакет документів до центру зайнятості за місцем реєстрації в податковій інспекції, в районний чи міський центр зайнятості.

Заява подається в довільній формі, але в центрах зайнятості є зразки заповнення. До заяви додається письмова довідка від самого підприємця про сплату податків. З податкової ніякого підтверджуючого документа не треба – однак це все перевіряється. Ще треба подати лічильну відомість, скільки відпрацювали працівники або сам ФОП у кожному місяці, і наказ про припинення або скорочення діяльності.

Оплата йде з дати звернення за останні 90 днів. Чим швидше звернеться людина, тим більшу суму грошей вона отримає. Наприклад, за березень і квітень підприємець компенсації вже не отримає.

Ці документи можна подати електронною або звичайною пош-тою. Але, за словами Анатолія Толстих, 90 % людей безпосередньо приходять у центр зайнятості, оскільки там допомагають співробітники установи.

В основному ця компенсація приходить через два тижні після звернення. Якщо, наприклад, підприємець не працював травень і червень, то йому вся компенсація за цей час виплачується повністю одразу. А якщо людина не працювала травень, потім на тиждень червня вийшла на роботу і до кінця місяця не працювала, то оплата буде проведена частинами.

За словами Анатолія Толстих, у кінці червня було по 700, 1000 і навіть 1500 заяв на день. На початку липня їх стало менше, десь у середньому 350 за день.

– Станом на 10 липня у Харківській області подано 16,5 тисячі пакетів документів від суб’єктів малого та середнього бізнесу. Практично в 90 % випадків цим людям уже схвалено відшкодування. На область з бюджету виділено 400 мільйонів гривень, з яких 66 мільйонів уже освоєні, – зазначив Анатолій Толстих.