Шлях ковідного пацієнта: як лікують жителів Харківщини

Догана фельдшеру за порятунок

Історія хвороби на COVID-19 жительки Шевченкового Світлани (ім’я змінено на прохання героїні) почалася з нежитю, каш- лю та слабкості. Спочатку жінка вирішила не бити на сполох та лікувалася самостійно. Проте через п’ять днів хворій не полег- шало. 

Сухий кашель не відступав, а в легенях жінки почалися неприємні відчуття. Світлана вирішила звернутися до свого сімейно- го лікаря. Пішла на прийом, де медик її послухала, призначила лікування та відправила на безкоштовний ПЛР-тест.

– Тест мені мали провести у по- неділок, а результат був би тільки в п’ятницю. Як для дійсно хворого на коронавірус, де час іде на хвилини, це майже смерть, – розповідає Світлана. Проте понеділка жінка так і не дочекалася. У суботу їй ста- ло зле, вона відчула важкість під час дихання та вирішила викликати «швидку». Бригада відвезла пацієнтку до районної лікарні, де її прийняв черговий лікар.

– Ургентним лікарем виявився офтальмолог, яка нічим не могла мені допомогти. Потім прийшла сі- мейна лікарка, вислухала мене, але ліків ніяких не призначила. Я попро- сила подзвонити більш фаховим лікарям, щоб якось полегшити мій стан та призначити крапельниці. До слова, опинившись у районній лікарні близько 20-ї години вечора, крапельниці мені поставили тільки о 23.00, – згадує жінка.

Уже наступного дня Світлані до- велося подолати відстань у майже 50 кілометрів, аби доїхати до Чугуєва та зробити рентген. Чугуївська районна лікарня – найближчий медзаклад, який є опорним у лікуванні хворих на COVID-19. Рентген жінці зробили та порадили лікуватися у своїй лікарні. Проте у Шевченківській райлікарні Світлані відмовили.

– Мені подзвонила сімейна лі- карка з райлікарні та повідомила, що у медзакладі мене більше не приймуть, оскільки не лікують хворих на пневмонію. Я запитала, що
робити, адже мені потрібно було десь продовжувати ставити крапельниці. На що отримала відповідь, що це мої проблеми і в них є протокол, якого вони дотримують- ся, – констатує Світлана.

Після того, як Світлані відмовили в її районній лікарні та в опорній у Чугуєві, жінка звернулася до ФАПу за місцем проживання та попросила фельдшера проводити їй подальші маніпуляції.

– Фельдшер не відмовила і протягом семи днів ставила крапельниці, слідкувала за моїм станом здоров’я. На зв’язку була й сімейна лікарка. І за це я їм дякую. До речі, за цей час прийшов і результат тесту. Він виявився позитивним, – згадує Світлана.

Проте подяку фельдшер, за словами Світлани, отримала тільки від неї. Коли працівниця ФАПу приїхала у справах до центральної районної лікарні, їй повідомили, що вона отримає догану за те, що лікувала хвору.

– Я вперше почула, щоб людину, яка лікувала хворого, ще й треба нагородити доганою, – додає жінка. Із своєю історією хвороби обурена пацієнтка звернулася
до районної газети «Краєвид», з якої ми і друкуємо цю розповідь з деякими змінами.

Читайте також: На Куп'янщині люди перекрили дорогу через холод у будинках

16 тисяч гривень на лікування

Проблема жительки Шевченкового – типова в умовах критичної ситуації із захворюваністю на Харківщині. Через завантаженість ліжок в опорних лікарнях, в яких лікують хворих на коронавірус, в області закуповують кисневі концентратори та готують для відкриття додаткові медзаклади.

Але поки що цього недостатньо, й кількість хворих продовжує зростати. Нестача ліжок та «жива черга» на госпіталізацію діє і в закладах Харкова. Перенавантажені дзвінками від пацієнтів у місті й сімейні лікарі. Проте саме сімейні лікарі, за алгоритмом Міністерства охорони здоров’я, є першою ланкою, куди людина, що запідозрила у себе коронавірус, має звертатись.

«Передусім ви маєте дистанційно зв’язатися зі своїм сімейним лікарем. Тобто можна зателефонувати лікареві або написати йому в будь-який зручний месенджер», – ідеться у повідомленні Міністерства.

Невідомо, чим би закінчилося дистанційне лікування для Наталії з Харкова. Недуга жінки відразу супроводжувалася високою температурою, яка швидкими темпами переросла у двостороннє запалення легенів. Харків’янка відразу зателефонувала своєму сімейному лікарю, той дистанційно призначив лікування.

– Сімейний лікар відправив у поліклініку до чергового лікаря. Той призначив противірусний та жарознижувальний препарати. Кашлю чи інших симптомів у мене не було. Просто була слабкість і висока температура. Після лікування на п’ятий день температура не спадала. Я знову зателефонувала сімейному, він призначив антибіотики. Проте й на 7-й день температура трималася на рівні 38 градусів, тому я вирішила вже самостійно відправитися у приватну клініку на комп’ютерну томографію (КТ), – розповідає Наталія.

Коли жінці зробили КТ, відсоток ураження легенів уже сягнув 25 %. У клініці Наталія відразу записалася на прийом до інфекціоніста. Там призначили крапельниці, антибіотики, протизапальні препарати та вітаміни. Лікування жінки продовжувалося більше місяця. Усі процедури та медикаменти вона оплачувала власним коштом.

– За державний кошт мені зробили тільки один тест ПЛР, результатів якого я чекала півтора тижня. Інший ПЛР я вже робила за власний кошт у приватній лабораторії, адже це набагато швидше і не потрібно чекати тижнями. Також після лікування гострої фази у приватній клініці я знову зателефонувала сімейному лікарю, який
уже потім мене прийняв та призначив подальше лікування, – констатує харків’янка.

За підрахунками Наталії лікування двосторонньої пневмонії в амбулаторному режимі обійшлося їй у близько 16 тисяч гривень. Але й досі Наталії страшно уявити, яким би був результат, якби тоді вона самостійно не відправилася на діагностику.

– Я розумію, що у свого сімейного лікаря я не одна. Щодня йому телефонують у кращому випадку зо два десятки людей. Але дистанційно можна призначати якісь елементарні речі, а не лікувати СOVID-19. Лікарі в цьому не винні. Наша медична система не була готовою до таких викликів. Виходить, що пацієнт з COVID-19 має самостійно надавати собі допомогу: вистоювати кілометрові черги в поліклініці, бігати здавати аналізи, робити процедури. Як видно з моєї розповіді, дотримуватися самоізоляції, коли ти хворий, неможливо, – додає жінка.

Читайте також: На Харківщині виявили 407 нових хворих на коронавірус

136 бригад на область

Та алгоритм профільного міністерства знову говорить про зворотне. Сімейний лікар повинен направити до пацієнта з підозрою на COVID-19 мобільну бригаду для взяття аналізів.

«Пацієнт не повинен це робити самотужки. Робота мобільної бригади оплачується Національною службою здоров’я України (НСЗУ)», – йдеться на сайті Міністерства.

І справді, на Харківщині такі бригади є. За інформацією Департаменту охорони здоров’я Харківської облдержадміністрації, їх кількість постійно змінюється та сягає
136 бригад на всю область. Як повідомила головна спеціалістка Департаменту охорони здоров’я ХОДА Олеся Лапта, максимальна кількість на район – чотири бригади. Але їх кількість зросте, якщо захворюваність збільшуватиметься.

– Відповідно до норм, якщо в районі на місяць 150 випадків забору ПРЛ, то там працює одна бригада. Якщо є збільшення, тоді кожний медзаклад звертається листом до Департаменту охорони здоров’я щодо  збільшення кількості мобільних бригад, а ми розглядаємо таку можливість листом-проханням до Національної служби здоров’я. Саме НСЗУ розглядає, скільки має працювати бригад, і відповідно оплачує їх роботу, – повідомила Олеся Лапта.

За її інформацією, за потреба в області збільшують і кількість лабораторій, які безкоштовно тестують хворих на коронавірус. На сьогодні такі дослідження проводять у більш ніж десяти закладах.

– На сьогодні обласний лабораторний центр може укладати  договори з приватними лабораторіями. У таких лабораторіях тестування пацієнтів за показами відбувається безкоштовно. Лабораторії, які проводять тестування, є й при інфекційних закладах, приміром, у Харківській обласній дитячій інфекційній лікарні, – розповідає працівниця Департаменту.

У разі, якщо сімейного лікаря у хворого немає, МОЗ радить звернутися до територіальної поліклініки або будь-якого центру первинної медико-санітарної допомоги за місцем проживання. Також можна звернутись на «гарячу лінію» територіального департаменту охорони здоров’я, який повинен надати всю необхідну інформацію щодо медичної допомоги.
У разі, якщо лікаря немає або сімейний лікар відмовився викликати бригаду, попри те, що ви маєте симптоми, характерні для COVID-19, ви можете зателефонувати на регіональну «гарячу лінію» COVID-19 за номером 0800318031. Тоді бригаду викликатиме диспетчер «гарячої лінії».

Шлях міністра-пацієнта

Проблеми, які існують на шляху лікування пацієнтів з коронавірусом, визнають у Міністерстві охорони здоров’я. Виявити прогалини медичної системи з точки зору пацієнта випала можливість особисто міністру охорони здоров’я Максиму Степанову. Він нещодавно захворів на коронавірус.

Своїми спостереженнями міністр ділиться на своїй сторінці у Facebook. Так, на першому етапі профільний міністр зателефонував на номер всеукраїнського контакт-центру МОЗ з протидії поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19. А після доповів про перші висновки.

– Терміново розв’язуємо проблему підписання декларації із сімейними лікарями онлайн. Людям, хворим на COVID-19, необхідна т ака можливість. Упевнений, що
нам вдасться з цим розібратися вже цього тижня, – зазначає очільник МОЗ.

За його словами, також у МОЗ створять базу лікарів, які будуть оперативно консультувати пацієнтів, у котрих ще немає декларації із сімейним лікарем, щодо лікування коронавірусної хвороби вдома.

– Це справді дуже типова ситуація, коли в людини немає сімейного лікаря і немає розуміння, до кого звертатися. Інтернет і поради знайомих – не вихід, необхідна фахова допомога, – додає Максим Степанов.