Андрій Волянський про вакцинацію в умовах пандемії: які щеплення треба робити, а які – ні

Обережно з живими вакцинами

– Андрію Юрійовичу, які щеплення треба продовжувати робити у період карантину, а які – не можна?

– Нема формальних заборон на будь-яку вакцинацію в період пандемії. Я нагадаю, що у дітей доволі великий календар щеплень, а у дорослих це лише одне щеплення – проти дифтерії і правця. З недавнього часу стало можливо вакцинувати дорослих ще й проти кору за державний рахунок, тобто безкоштовно. Але враховуючи, що пандемія вирує у світі, це серйозний епідемічний процес, який, безумовно, впливає на все населення України. Тому бажано якусь адаптацію і корективи внести. На мій погляд, варто обережніше щеплюватися живими вірусними вакцинами. Тому що при захворюванні коронавірусною інфекцією, яка в цілому для дітей і підлітків не загрозлива, і одночасній з нею вакцинацією, може «змазуватися» вакцинальний ефект. Тобто вони можуть накладатися одна на одну. Живі вірусні вакцини – це вакцини проти кору, паротиту і краснухи.

– Якщо наближається планова вакцинація, а дитина захворіла, чи треба робити щеплення?

– Є загальний підхід: якщо дитина нездорова, її вакцинувати не можна. Лише в екстрених випадках, коли дуже гостро оцінюється співвідношення ризику і користі для здоров’я (наприклад, укус тварини з підозрою на сказ або травма із загрозою правцю), можна іти на вакцинацію, не зважаючи на те, що людина нездорова.

– На який період після карантину можна перенести вакцинацію?

– Можна вакцинацію переносити на будь-який період, якщо це раціонально. Зазвичай це два тижні після повного одужання.

Безпека у лікарні

– Як правильно зробити щеплення, щоб не підхопити коронавірус у лікарні? Які заходи безпеки мають бути у лікарнях, і як до цього підготуватися пацієнтам?

– У поліклініках треба розділяти потоки здорових і хворих пацієнтів. Тобто пацієнти з підозрою на коронавірус або іншу інфекцію мають бути розділені зі здоровими дітьми і дорослими, які йдуть на вакцинацію. Наскільки я знаю, в поліклініках Харкова таких умов не створено. Ці потоки йдуть паралельно. Перед щепленням обов’язковий огляд педіатра, а значить – не можна уникнути черги до цього спеціаліста. Тому треба дотримуватися дистанції, ці півтора метра можуть реально захистити від інфікування.

Можна надягати індивідуальні засоби захисту і дитині. Хоча дослідження свідчать, що до дворічного віку це може бути небезпечно. Короткочасна нестача кисню може призвести до гіпоксії мозку і втрати свідомості, а довготривала – до стійких порушень роботи серця, легень та мозку. Тому в цілому дитині такі засоби не потрібні. Тільки дітям із хронічними захворюваннями, і то лише короткочасне ношення респіратора у людних місцях.

– Зараз у школах видають направлення на медогляд, який містить також і щеплення. Зі зрозумілих причин пройти його не вдається. Чи можна пройти такий медогляд влітку і принести медичний висновок до початку нового навчального року?

– Треба робити щеплення перед першим класом школи. За нашим календарем, у шість років дитині проводяться два щеплення і туберкулінова проба. Тому їх треба робити. Але можна зробити і влітку, щоб до 1 вересня такі дані в документах були. Якщо говорити про плановий медогляд, який раніше проводився щороку, то тепер він не обов’язковий. Але це в інтересах батьків, щоб хоча б раз на рік дитину оглянули спеціалісти і, можливо, виявили якісь зони ризику. Деяким дітям потрібні вузькі спеціалісти, і важливо вчасно виявити проблему, щоб не допустити хронізації якоїсь патології.

Супутні ускладнення

– Чи варто дітям і дорослим робити щеплення проти пневмококової інфекції? Чи допоможе вона уникнути пневмонії або полегшити її перебіг?

– В умовах пандемії ми шукаємо якісь варіанти, як убезпечити себе і своїх рідних. Один із варіантів – вакцинація проти пневмококу. Чи варто вакцинувати всіх? Ні, не треба. Ця вакцинація бажана для дітей, якщо вони її раніше не отримували, і для людей похилого віку, старше 55 років, хоча б одноразово. Молодим людям варто вакцинуватися, лише якщо вони у групі ризику. Це, наприклад, хронічні захворювання респіраторної системи: бронхіальна астма, хронічні рецидивні бронхіти. Тоді є підвищений ризик інфекційного захворювання бронхо-легеневої системи, і коронавірусна інфекція може протікати складніше.

Щоб було зрозуміло, зазначу: це щеплення не захистить від коронавірусу, але допоможе уникнути ускладнень від бактеріальної пневмонії.

– Чи варто робити щеплення проти грипу? Наскільки воно ефективне, враховуючи, що вірус постійно мутує?

– Вакцинація проти грипу не проводиться цілорічно. Вона проводиться в сезон: у північній півкулі – восени, на початку зими. Наразі є вакцина минулої зими.

Вірус грипу справді постійно змінюється, мутує. Виробники вакцини намагаються ці мутації вчасно відслідкувати та встигнути змінити склад вакцини, але не завжди це вдається. Сучасні вакцини містять у собі чотири основні різновиди грипу, і вірогідність того, що буде вгаданий актуальний штам, доволі висока. Але важливо ще й те, що вакцина від грипу захищає практично завжди, іноді більш ефективно, іноді – менше.

Вакцинуватися треба в сезон, це жовтень-листопад, можна і пізніше. В умовах пандемії коронавірусу вакцинація від грипу також важлива, аби не сталося нашарування одної інфекції на іншу. Щоб не було ускладнень, якщо пацієнт з вірусною або бактеріальною пневмонією ще й отримує вірус грипу з інтоксикацією і ризиком ураження нижніх дихальних шляхів.

– Кому рекомендується робити щеплення проти грипу?

– Це люди з групи ризику. До того ж це не тільки захворювання дихальної системи. Це захворювання серця, цукровий діабет. А також групи професійного ризику: медичні працівники, викладачі і всі, хто задіяний у сфері освіти та багато спілкується за родом своєї діяльності, силовики, працівники транспорту і так далі.

– Чи правда, що після щеплення проти грипу людина деякий час є заразною? Якщо так, то протягом якого часу вона може інфікувати інших?

– Це стосується тільки живих вакцин, а на сьогодні живі вакцини практично не застосовуються, в Україні це 100 %. Тобто вакцинований не може нікого заразити.

Імунітет на вагу життя

– Чи варто додатково перенапружувати імунну систему щепленнями, коли на кожному кроці виклики для неї? У людей великий стрес, що, наскільки я знаю, негативно впливає на імунітет.

– Дійсно, щеплення можуть іти на користь, а можуть і шкодити. Іноді вони надлишкові. Дуже часто меншої дози вакцинації достатньо для створення захисту. А як це виявити? Треба перевіряти вакцинальний захист, який створюється. Тоді не доведеться вводити зайві дози. Для цього потрібно провести аналізи на напруженість імунної відповіді проти інфекцій: кору, паротиту, краснухи, дифтерії та правцю, кашлюку, поліомієліту й гепатиту Б – усі ці аналізи на сьогодні доступні. Я називаю це «персоніфікація вакцинації», або «індивідуалізація вакцинації», коли ми не вводимо зайві дози вакцини.

– А як визначити, чи міцний імунітет?

– Є аналіз спеціальний, називається «імунограма». Ми можемо за ним сказати, чи міцна у дорослого чи дитини імунна система, але не можемо точно знати, як саме вона відповість на певні вакцини. Це визначається за допомогою спеціальних аналізів на визначення кількості антитіл.

– Як в умовах пандемії укріпити імунітет у дітей, які часто хворіють?

– Це не таке просте завдання, але проблема доволі поширена. Багато дітей, особливо молодшого віку, часто хворіють. Одне з пояснень цього – це природне накопичення імунного досвіду. Після шестимісячного віку дитина втрачає імунітет матері, їй потрібно створювати свій власний специфічний імунітет. Для цього треба або хворіти, або вакцинуватися. Потрібно контактувати з джерелами інфекції. Це одна з причин того, що діти молодшого віку часто хворіють, вони набувають свого імунного досвіду. Це варіант норми. Але іноді важко відрізнити, що дитина часто хворіє в рамках норми, чи все ж таки є проблема. Для того щоб ці речі розрізнити, потрібен лікар-імунолог. Виходячи з опитування батьків, огляду дитини, лабораторних досліджень, ми зможемо визначити, чи є в імунній системі дитини проблема, і тоді дитина потребує лікування. Але ані батьки, ані педіатр цю діагностику провести не зможуть. Вони можуть лише запідозрити те, що з імунною системою щось не так.

Щодо рекомендацій зміцнити імунну систему дитини за допомогою лікарських засобів або фітотерапії чи народних методів я утримаюсь. Тому що треба розуміти, яка проблема з імунною системою дитини, а, можливо, проблем нема, і треба просто потерпіти, зачекати.

Із основних заходів укріплення імунітету виокремлю загартовування (контрастний душ), повноцінне харчування й фізичні навантаження (повноцінний режим руху).

– Чи сформується імунітет у дитини, якщо інтервал між першим і другим та третім і четвертим АКДС один рік?

– Є загальне правило, воно дуже зрозуміле: інтервали не можна зменшувати. Збільшувати можна до будь-яких розмірів. Зрозуміло, що, коли інтервал між щепленнями не два місяці, а два роки, ми не можемо бути впевненими, що дитина захищена і не захворіє. Але загалом інтервали збільшувати можна. Буває, що виникають такі ситуації, коли дитина постійно хворіє або родина переїжджає і так далі. Але ці дози все одно зараховуються, імунітет сформується.

Пандемія не закінчується

– Скажіть, будь ласка, чи є нагальна потреба для проведення проби Манту під час карантину? І якщо це необхідність, то де вона повинна здійснюватися, в закладі освіти чи в медичній установі?

– Невідкладної необхідності у проведенні проби нема. Але карантин надовго, тому якихось значних підстав не робити пробу також нема. Робити її можна лише в поліклініці.

– У моєму оточенні є люди, які не роблять щеплень. Що буде, якщо всі перестануть вакцинуватися?

– Масові відмови від щеплень ведуть до підвищення ризику інфекційних захворювань як у тих, хто не вакцинувався, так і до зниження колективного захисту суспільства.

– Поїздка влітку на море буде корисною для імунітету дитини?

– Так, буде корисною.

– На вашу думку, чи буде друга хвиля пандемії коронавірусу? Якщо так, чи буде вона більш масштабною за першу? Яких наслідків слід очікувати від другої хвилі?

– На мою думку, буде кілька хвиль пандемії. Але тривалість першої поки що важко визначити.