П’ять років тому, підписавши Угоду про Асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання змінити екологічну політику, зокрема у сфері управління відходами. Головним пріоритетом європейського законодавства, до якого і має наблизитися вітчизняне, є повторне використання та переробка, а не спалювання та захоронення відходів на сміттєзвалищах. Одним з кроків, які мають зробити самі українці, є звичка сортувати сміття. Особливо гостро ця проблема постала для жителів сіл, де подекуди населення взагалі не звикло до централізованого вивезення сміття. У Близнюках виправляти ситуацію взялися діти.
Співпраця з владою
Протягом чотирьох років учні Близнюківського ліцею займаються благоустроєм рідного селища. Для комфорту місцевих жителів школярі створюють на вулицях різноманітні квіткові композиції та креативні клумби, а також беруть участь у розробці проектів. У 2015 році молодь подавала свої креативні ідеї для реконструкції місцевого центрального парку. Як згадує селищний голова Геннадій Король, тоді діти написали проект,
де розповіли, яким вони бачать майбутній центральний парк, і депутати прийняли його. Так у центральному парку з’явилися тротуарні доріжки, сучасні ліхтарі, зручні лави для відпочинку та урни для сміття, а також зона вільного Wi-Fi та система відеоспостереження для безпеки місцевих жителів. І вже наступного, 2016, року День селища тут святкували на новій території для відпочинку, а співпраця селищної ради та школярів місцевого ліцею перетворилася на спільний проект «Нічого для нас без нас».
Відчувши підтримку місцевої влади, учні ліцею вирішили взяти участь у Всеукраїнській програмі освіти для демократичного громадянства в Україні «Демократична школа» (2016–2018 рр.), яку було розроблено Міністерством освіти і науки України та Радою Європи. Ця освітня програма націлена на підтримку реформ з децентралізації та демократизації середньої освіти в Україні. Та хоча проект завершив свою роботу ще 2018-го, у навчальних закладах і досі продовжують працювати над одним з його напрямів – співпрацею шкільного самоврядування та громади.
Таким чином молодіжні лідери представляють інтереси молоді в селищній раді, а також пишуть конкретні проекти, на які потім місцеві депутати виділяють кошти з бюджету. Завдяки такій співпраці влітку у Близнюках працював літній кінотеатр. Для цього за кошти з бюджету селища придбали величезний проектор і екран. А в ліцеї за ініціативи учнів звичайний шкільний дзвінок змінився на фрази оповіщення, які інформують, скільки часу залишилося до уроку, та нагадують про необхідність поставити на беззвучний режим свій телефон.
«Чому європейці сортують, а ми – ні?»
Цього року учні Близнюківського ліцею продовжили займатися питанням благоустрою селища, однак взялися вже за більш наболілу проблему для всіх сільських територій – сміття. Школярі поставили перед собою амбітну ціль – навчити близнюківців сортуванню.
Лариса Куц,
класна керівниця 11 класу Близнюківського ліцею
– Звичка роздільного збирання сміття у Великій Британії не поширювалася доти, доки цей принцип не почали пропагувати саме у школі. Тож наприкінці минулого навчального року діти прийшли до школи та сказали: «Чому європейці сортують, а ми – ні? Давайте будемо сортувати!» На таку ідею всі вчителі відгукнулися позитивно.
Ця ініціатива дітей пояснюється тим, що з 1 січня 2018 року в Україні набули чинності норми статті 32 Закону України «Про відходи», відповідно до якого українці зобов’язалися сортувати все сміття за видами матеріалів, а також розділяти його на придатне для повторного використання, для захоронення та небезпечне.
Мета цього закону – узгодити наше законодавство з європейським. Сьогодні країни ЄС досягли високих показників у сфері управління відходами. Наприклад, за даними Міністерства екології та природних ресурсів, Польща захороняє на сміттєзвалищах близько 44 % побутових відходів, Швеція – лише 0,8 %, тоді як Україна на сьогодні близько 94 % усіх побутових відходів відправляє на сміттєзвалища, які займають площу понад 9 тисяч гектарів. Перший пріоритет, який Європейський Союз застосовує в законодавстві та на практиці, – це запобігання утворенню відходів; на останньому місці – захоронення відходів.
Замість купи сміття – футбольне поле
Звичка сортувати сміття – це перший крок до розумного поводження з відходами. Та якщо в містах дедалі більше людей окремо викидають принаймні пластик, скло, папір, то в сільській місцевості й досі актуальною проблемою залишається налагодження вивезення сміття та відсутність баків для сортування.
Приміром, у Близнюках перші спроби сортування сміття були ще у 2016 році, коли селищна рада поряд зі звичними баками встановила контейнери для пластику, скла та органічних відходів. Загалом, починаючи з 2016-го, за кошти місцевого бюджету на території селища встановили понад 30 баків для сортування. Зі свого боку комунальне підприємство, яке займається вивезенням сміття, уклало договір з двома приватними фірмами з Лозової та Барвінкового, які забирають посортоване сміття. Також з міркувань порядку та безпеки в селищі з’явилися відеокамери.
Лариса Куц
– Це частково дисциплінувало людей, і на мікрорайонах, де відповідні баки з’явилися, люди поступово почали сортувати сміття. Проте частина населення і далі продовжувала скидати все в одну купу. До того ж левова частка території Близнюків – це приватний сектор, який і досі не задіяний у правильному поводженні зі сміттям. Ба більше, не всі люди навіть уклали договір з нашим комунальним підприємством на вивезення сміття.
Та для того, аби сортування запрацювало, близнюківські ліцеїсти провели низку заходів. Як розповіла класна керівниця 6-А класу Віра Палагута, спочатку учні її класу вирішили провести інформаційну кампанію. Вона стартувала у травні цього року. Діти ходили по організаціях і підприємствах, розклеювали біля баків наліпки з поясненням необхідності сортування сміття.
Віра Палагута
класна керівниця 6-А класу Близнюківського ліцею
– Ми зробили стенд про те, скільки часу, залежно від матеріалу, сміття розкладається. Інформували, що діється з відходами, які люди викидають у посадки, річки, та закликали населення укладати договір на вивезення сміття. Інформували, що з одного приватного домоволодіння це коштує 35 гривень на місяць, а для багатоповерхівок – 10,80 гривні з однієї особи.
За її словами, така проста на перший погляд інформаційна кампанія дала свої результати, і громадяни, у яких не було договорів на вивезення сміття, після спілкування з дітьми уклали їх. Селищна рада вирішила мотивувати дітей проводити роз’яснювальну роботу не тільки на вулицях селища, а й удома, тому оголосили челендж: який клас збере найбільшу кількість договорів – поїде до харківського Фельдман Екопарку та парку Горького.
– На прикладі нашого класу, де навчаються 24 учні, далеко не в усіх батьків були договори на вивезення сміття, але після нашої просвітницької кампанії та челенджу абсолютно всі принесли договір. Тому діти виграли поїздку, якою були дуже задоволені, – додала Віра Палагута.
А в червні ліцеїсти вирішили розібрати смітник, аби облаштувати там футбольне поле. Таку ідею підтримали й у селищній раді та допомогли організувати контейнери для сміття, бульдозер і сміттєвоз.
— Неподалік школи в нас була стара непрацююча майстерня. З часом вона руйнувалася, і люди почали зносити туди сміття. Ми організували толоку, розібрали все сміття, посортували та звільнили місце для футбольного поля, – розповіла освітянка.
Наступним кроком для молоді стане запровадження сортування у школах та дитсадках селища. Завезти до закладів відповідні кольорові баки пообіцяла селищна рада, а поки що діти знову планують екологічні акції.
– Зараз ми плануємо наступні акції, аби припинити тенденцію в селищі, коли люди палять листя. Будемо інформувати про альтернативні варіанти, наприклад, облаштування компостних ям, а також про шкоду від диму, яким щосезону вкриваються вулиці. Будемо звертатися і до місцевих фермерських підприємств, аби вони не палили стерню, бо через це псується повітря та гинуть польові тварини, – додала Віра Палагута.
Також старшокласники ліцею готують для місцевої малечі тематичні сценки про шкоду сміття для навколишнього середовища, які згодом покажуть у дошкільних закладах Близнюків.
Газета «Слобідський край» з серпня по листопад 2019 року бере участь у проекті «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і «Європейською правдою». Окремі думки, висловлені у статтях, підготовлених у рамках проекту, є особистою позицією авторів газети і жодним чином не відображають точку зору Європейського Союзу.