Школярка з Циркунів безкоштовно шиє захисні маски – ФОТО, ВІДЕО

Шити маски Маргарита почала з кінця березня. Як каже її мама Ніка Караконстантін, ідея була забезпечити ними тих односельців, які не в змозі собі їх купити – літніх людей, малозабезпечених, багатодітні сім’ї.

– Ми розуміємо, що таких змінних масок має бути три на одну людину, а наразі вони вкрай дорогі, – ділиться Ніка. – Також цією справою ми хочемо направити думку в маси про те, що люди можуть власноруч себе захистити в цей час, оскільки майже у кожного є в резерві тканина, яка просто лежать.

Жінка розповіла, що мотивувало її доньку взятися за цю справу.

– Я у неї запитала: «Навіщо ти вирішила цим займатися?», а вона відповіла: «Зараз настає той момент, коли потрібно допомагати одне одному», – каже Ніка.

Маргарита була далека від шиття, але заради мети допомогти людям вирішила освоїти цю справу. Процес не обходиться без допомоги мами, але вона займається лише організаційними моментами – підбором тканини, заправкою машинки тощо. Також до цієї справи долучається вся її багатодітна сім’я, де, окрім Маргарити, виховується ще п’ятеро дітей. Утім основна робота, включаючи сам процес шиття, лежить винятково на плечах 12-річної дівчинки. Ніка Караконстантін каже, що намагається особливо не втручатися в ці питання, щоб донька проявляла самостійність і свідомість.

Читайте також: Школярка з Балаклії безкоштовно шиє захисні маски

Почувається потрібною

За тиждень було зроблено 180 масок з бавовни, ситця і трикотажу. У середньому дівчинка шиє по 20–25 масок на день.

– Маргарита закінчує сьомий клас, і у неї зараз річні контрольні, оскільки вона – на заочному навчанні. І в перервах між контрольними вона шиє, – пояснює жінка.

Маски дівчинка роздає всім, хто просить. Дві маски віддала продавчині, яка живе по сусідству. Також до них додому приїздив чоловік, який попросив 12 масок.

– Він хотів нам дати сотню-іншу. Я відмовилася, оскільки ми це робимо для душі і від душі, а не для комерції. Він, звичайно, намагався пояснити, що всім зараз важко і всім потрібні гроші. Але ми сказали, що ідея у нас інша. У мене – виховати покоління, у доньки – самореалізуватися. Я у неї спитала: «А що ти відчувала, коли віддавала ці маски?», а вона відповіла: «Мені приємно, я відчуваю себе потрібною». Це і є моє завдання, – каже Ніка.

Інші маски Маргарита з мамою теж віддали тим, хто їх потребує. 20 штук роздали односільчанам і продавцям, оскільки ті постійно контактують з людьми. Втім більшість масок розрахована на місцеву амбулаторію. 45 штук уже віддали в цей заклад, а ще 100 планували передати цього тижня – вони для діток, які приходять на прийом до лікаря з ознаками ГРВІ.

Приклад, гідний наслідування

Як каже Ніка, власної тканини залишилося на близько 100 масок.

– Як діяти далі, ми не замислювалися, оскільки не розуміємо, чи потрібна така ініціатива, як поставляться люди до цієї справи. Якщо амбулаторії, зокрема, потрібні будуть ще маски, то обов’язково продовжимо їх шити, – ділиться Ніка.

Громада тільки позитивно сприйняла починання дівчинки. Люди писали позитивні відгуки у Facebook на адресу Маргарити, пропонували допомогти матеріалами. Та поки, за словами Ніки, такої потреби немає.

– Як тільки побачу потребу – кину клич, щоб хтось, може, допоміг матеріалами. Також, може, звернуся до голови Циркунівської ОТГ Миколи Сікаленка та наших депутатів, – ділиться мама Маргарити.

Очільник громади називає ідею Маргарити прикладом, що гідний наслідування, й обіцяє допомогти.

– Звичайно, якщо до нас звернуться, ми надамо підтримку. Офіційно купити для неї, наприклад тканину ми не зможемо. Але обов’язково будемо шукати варіанти, зокрема, проситимемо підприємців, щоб допомогли, – зазначив Микола Сікаленко.

Допомога хлопчику та озеленення села

Пошиття масок – це далеко не перша добра справа цієї сім’ї. Як розповідає Ніка, вони допомогли одягом одному хлопчику з їх села.

– З нами по сусідству живе семирічний хлопчик, якого виховує одна бабуся. Ми йому вирішили допомогти й зібрали весь одяг на перший клас, оскільки цьогоріч він піде до школи. Також допомагаємо йому книжечками, зошитами та різними розвиваючими посібниками. Я сама працюю в Харкові викладачкою в дитячому центрі, мої колеги теж долучилися до цієї справи, – розповідає Ніка.

Остання їх добра справа, яка була перервана карантином, це озеленення рідного села.

– Ми займалися підготовкою та озелененням території нашої громади. У Харкові теж є ділянки, де ми своєю сім’єю закупили і висадили дерева. З Миколою Сікаленком обговорили питання, щоб посадити ялинки на нашому спортивному комплексі. Ми їх уже приготували, стоять у горщиках. Ця ідея «заморожена», але вона все одно реалізується, як тільки-но завершиться карантин, – наголошує жінка.

Читайте також: Фестиваль «Дитятко»: підготовка триває всупереч карантину