Як будували станцію метро «Майдан Конституції»

Газета «Соціалістична Харківщина» у № 33 від 16 лютого 1971 року докладно описує, що відбувалося на будівництві об'єкта, який був, без перебільшення, головним для всього міста. До речі, станція, яка зараз називається «Майдан Конституції», тоді мала коротку та нехитру назву «Центр».

"Лютнева завірюха гасає двором дільниці, притрушує снігом металеві тюбінги, зеленаву породу у вагонетках. Кілька робітників заклопотано порядкують біля широкого дерев’яного щита, на який збираються завантажити розчин. Відчиняються ворота, і самоскид з ґрунтом у кузові зникає в хуртовині.

Звичайний робочий день. Станція «Центр» – умовна назва одного з гірничих комплексів на лінії метрополітену. Мине кілька років, і тут засяють неоном літери «М». І тоді уже з повним правом звучатиме та назва на устах пасажирів «підземки».

Читайте також: Якими повинні були бути дві центральні станції метро у Харкові

Будівельно-монтажне управління № 751 «Харківметробуду» має три дільниці. Ствол № 5 розташований на площі Тевелєва. Як ідуть справи тут нині, в середині лютого? Заступник начальника БМУ В. Г. Мойсеєнко розгортає на столі «Календарний план будівництва».

– Ми закінчили спорудження станційного тунелю. Він повністю готовий для наступного етапу робіт. Тепер починаємо «розкриття» лівого і правого.

«Розкриття» підземного коридору – справа складна. Тунель спочатку пробивається діаметром 5,5 метра і тут же «одягається» кільцями металевих або залізобетонних тюбінгів. Якщо для перегінного тунелю цього досить, то станційний треба розширити до 8,5 метра. Отож іде «розкриття»: знімаються тюбінги, вибирається шар ґрунту завтовшки півтора метра. Тепер, після повторного закріплення склепіння тюбінгами, станційний тунель вважається підготовленим до спорудження платформи, підстанцій, служб, а також для опорядних робіт.

– У травні будуть готові обидва, а до кінця 1971 року закінчаться і останні роботи, крім спорудження пасажирських прорізів. Тоді, власне, повним ходом піде будівництво самої станції «Центр». На поверхні, звичайно, ніяких «вокзальних» споруд не буде, тільки сходи вестимуть до ескалатора. Спеціальні тунелі з’єднають це місце з переходом, що вже існує на площі Тевелєва.

– А яким буде ескалатор?

– Він матиме три стрічки. Одна рухатиметься вниз, до платформи, друга підніматиме пасажирів нагору. І третя – запасна…

Метробудівці, які працюють на дільницях № 5, № 6 і № 3, зобов’язалися план першого кварталу виконати до 25 березня. Двічі в їхніх соціалістичних зобов’язаннях зустрічається цифра 25000. Трудівники обіцяють за рахунок впровадження двадцяти раціоналізаторських пропозицій одержати до кінця березня 25 тисяч карбованців умовно-річної економії. Ще 25 тисяч метробудівці матимуть завдяки ощадливому витрачанню будівельних матеріалів, металу, електроенергії.

На дільниці № 6 – складні гідрогеологічні умови. Щось подібне чекає підземних будівельників і в перегінних тунелях, спрямованих у бік станції «Комунальний ринок». І там, і тут – перехід під річкою. Тому працівники будівельно-монтажного управління № 751 наполегливо розробляють на дослідній дільниці технологію якісно нового хімічного закріплення ґрунтів. Будуть використані деякі полімерні матеріали. Якщо задумане дасть позитивні результати (поки що все свідчить, що так воно і буде), роботи в складних гідрогеологічних умовах вестимуться високими темпами.

Це буде ще одна перемога на шляху створення Харківського метрополітену, спорудження якого і в новій п’ятирічці йде успішно". Підпис - В. Донін