Ювілей першого та єдиного: 25 грудня виповнилось 50 років Центральному державному науково-технічному архіву України

За існування в нас унікального наукового закладу Харківщина повинна бути вдячною начальнику Головархіву УРСР Олександру Мітюкову. Він вважав, що саме Харків, великий промисловий центр, де сконцентровано потенціал наукової та технічної думки, повинен стати місцем розташування Центрального державного архіву науково-технічної документації УРСР (таку назву мав архів до 1992 року).

До того ж для архіву (що дуже важливо) у Харкові було гідне приміщення – великий старовинний будинок по вул. Університетській, 4, з якого переїхав у Київ Центральний державний архів Жовтневої революції та соціалістичного будівництва УРСР. Новій архівній установі довелося самостійно розробляти науково-методичну базу з питань пошуку, відбору, експертизи цінності науково-технічних документів, докласти максимум зусиль до організації зберігання, обліку та використання документів. Співробітники того часу були першопрохідцями – адже такої установи раніше не існувало.

З часом в архіві утворилися унікальні фонди. От, скажімо, тут можна знайти документи українського радянського архітектора, академіка архітектури Олексія Бекетова, який значною мірою сформував архітектурний вигляд Харкова. Інтерес до цих документів не зменшується з моменту передачі їх до ЦДНТА УРСР у 1973 році його дочкою Оленою Бекетовою. Постійно виконуються запити на архітектурні креслення, ескізні проекти, малюнки та інші документи цього фонду.

За період існування архіву надходили запити й у випадках надзвичайних ситуацій, наприклад, обрушення частини будівлі Головпоштампу в м. Києві у 1989 році (документи забудови Хрещатика передані на державне зберігання 1977 року). Запит з Чеченської республіки, з міста Грозний, надійшов після воєнних подій з метою відновлення драмтеатру, проект якого зберігається у ЦДНТА України.

Але наведені приклади не означають, що ЦДНТА України працює, як «швидка допомога», тільки в якихось надзвичайних ситуаціях. Запити почали надходити до архіву вже в 70-ті роки. Так, у 1970 році перший був з теми «Проекти промислових будівель 1917–1941 рр.», документи використовувались із метою підготовки 4-томного видання з історії архітектури УРСР.

У цей же час надходять запити з різних республік СРСР, мета яких – обмін досвідом роботи. Спеціалісти-архівісти з Казахстану, Вірменії, Молдови просять надіслати методичні посібники, положення про архів, примірники штатного розкладу тощо. Документи фонду свідчать, що за період 1981–1983 років надійшло 263 запити, усі з позитивними відповідями, користувачам відправлено 1300 світлокопій. У ці ж роки активно впроваджуються роботи в режимі «запит-відповідь». З цією метою налагоджуються контакти з Центром досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки АН УРСР у м. Києві, Харківським міжгалузевим центром науково-технічної інформації, Українською обласною радою НТО, Союзом архітекторів, будинками техніки по областях України, Харківським обласним відділом у справах будівництва і архітектури – усе це заради підвищення інформаційної значущості архіву та вивчення попиту на його документи. У 90-ті роки стабільно, на рівні 80-х, виконуються запити з пошуку документів для відновлення старих будівель, ремонтних робіт каскаду гідроелектростанцій тощо. Тенденції виконання запитів з метою проведення робіт з реконструкції діючих об’єктів паливно-енергетичної галузі, переобладнання промислового виробництва, ремонту та перебудови житлових будинків продовжуються на початку ХХІ століття. Систематично надходили запити на документи Відкритого акціонерного товариства «ВНДПІтрансгаз» для реконструкції магістральних газопроводів, адже саме у ЦДНТА України передано на державне зберігання 20 проектів магістральних газопроводів.

Сьогодні життя ставить нові завдання, обґрунтовані часом. Усе це обумовлює тематику запитів з пошуку документів, що вирішують екологічні проблеми. Держгеокадастр цікавлять земельні питання та, безумовно, затребувані документи інфраструктури Донецького регіону: проекти шахт, залізниць, проекти водопостачання Донбасу, наприклад, документи проекту «Канал Дніпро – Донбас»; об’єкти енергетики: Слов’янська ДРЕС.

Тематика запитів архіву спрямована на забезпечення пріоритетних напрямів промислового, економічного, наукового життя України. Тут давно налагоджено та відпрацьовано виконання запитів і звернень, у тому числі – з питань соціально-правового характеру, з боку громадян і юридичних осіб, незважаючи на те, що це не є профільним для архіву. Зважаючи на принципи комплектування науково-технічною документацією, співробітники архіву з повною віддачею проводили пошук документів за запитами про відселення з підтоплених територій під час будівництва гідроелектростанцій, про наявність документів житлових будинків (приватних володінь) для виконання ремонтних робіт.

Сьогодні Центральний державний науково-технічний архів України намагається йти в ногу з часом. І це в нього виходить добре. Розуміючи, що головне – це швидкість пошуку інформації, тут роблять у цьому напрямі практичні кроки:

– було сформовано інформаційний ресурс для інтернет-користувачів, з цією метою 100 % описів постійного зберігання документів ЦДНТА України оцифровано та викладено на веб-сайті архіву;

– активно проводиться сканування документів проекту «Канал Дніпро – Донбас», що дозволить оперативно забезпечити виконання запитів, з метою відновлення інфраструктури Донбасу;

– протягом 2018–2019 років на коробки з документами в архівосховищах було виготовлено 100 % ярликів з додаванням QR Code. Це не тільки сучасно, а й прискорює пошук документів.

Але головне – що в унікальному архівному закладі, який півстоліття працює на благо країни, завжди чекають дослідників.

Олена Мащенко, головна наукова співробітниця відділу використання інформації документів ЦДНТА України

Читайте також:  Яким повинен був бути Палац спорту в Харкові