Чи може бути спадкоємцем цивільний чоловік
Адвокат Роман Чумак повідомив, що Цивільним кодексом передбачено два види переходу прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб: за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦКУ).
За словами адвоката, якщо було складено заповіт спадкодавцем, який добровільно залишає після своєї смерті майно цивільній дружині чи цивільному чоловіку (як повністю, так і в частці), то спадкоємець отримає те майно, яке заповідач указав у заповіті. Коли немає складеного заповіту або його визнано недійсним, то спадкування відбудеться за законом.
Читайте також: Як розірвати «радянський» шлюб, якщо «друга половина» зникла давно і безслідно
Цивільним кодексом визначено чотири черги спадкування за законом:
- До першої черги на прийняття спадщини відносяться: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
- До другої черги відносяться: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
- До третьої черги відносяться: рідні дядько та тітка спадкодавця.
- До четвертої черги відносяться: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини.
‒ Тобто цивільний чоловік чи цивільна дружина належать до четвертої черги спадкування за законом, та лише за умови, що вони разом проживали однією сім’єю не менше п’яти років, ‒ зауважив Роман Чумак. ‒ Якщо неможливо підтвердити відповідними документами постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, у зв’язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Читайте також:
Шлюб до 18 років: як зареєструвати на законній підставі