Великодній стіл: традиції і прикмети свята
Великодній святковий стіл / Фото: gvult.com
Великодній обід потребує особливого підготування, який господині починали ще з Великого четверга. У цей день, який ще називають Чистий четвер, прибирали у хаті, фарбували яйця та випікали паски – традиційний обрядовий хліб.
Узагалі страв готували дуже багато: запечене порося, ягня, окіст, холодці, ковбаси, сири, копченості й різноманітна випічка.
Освячені страви
Обов’язкові компоненти великоднього меню пов’язані з православною обрядовістю. Суто великоднім обрядом було благословення артоса, за який правила просфора із зображенням на ній Воскресіння Христового. У православних воно трансформувалося у звичай випікати паски — домашній артос — і ставити їх на святковий стіл.
Рецепт на Великдень: готуємо паску «Духову»
На великодньому столі обов’язково має бути й символ жертовної загибелі Христа за спокуту гріхів людства — великодній цукровий баранчик, що прикрашає паску (подекуди його роблять із масла). Великодній баранчик може бути і з тіста. Ця традиція більш поширена на Заході України, куди вона перейшла від наших сусідів – поляків і чехів.
Головна святкова страва – паска / Фото Фото: vesti-ukr.com
Обов’язкового готується сирна паска (її виготовляють у спеціальній пірамідальній формі), яка символізує Гроб Господен. Тому традиційний для православних набір великодніх продуктів, які несуть до церкви освячувати, обов’язково містить «хліб пасочен» (паска, баба), сирну паску та крашанки. Сирна паска готуюється зазвичай у суботу, напередодні Великодня, коли паски з тіста вже випечені.
Сирна паска на Великдень: стародавня символіка та сучасні рецепти
З освяченим поспішали додому, і нарешті наставав час сідати до столу. Іноді натщесерце їли хрін — щоб не хворіти. Але починали святкову трапезу з розрізання свяченої крашанки на стільки частин, скільки було членів сім’ї. Кожен мовчки з’їдав свій окраєць, а далі вже приступали до свинини, ковбас, сирної паски тощо. Подекуди починали снідати зі свяченої хлібної паски. Взагалі паски їли весь наступний тиждень.
Традиційний Великодній кошик / Фото: mukachevo-rada.gov.ua
Прикмети великоднього столу
У слов’янських традиціях дуже тісно переплелося давнє язичницьке і християнське. Практично всі великі церковні свята пов’язуються у народній свідомості з різними прикметами і забобонами. Тому все, що стосувалося великоднього столу, а особливо посвячене в церкві, набувало надзвичайного статусу. Переказували: якщо миша скуштує свяченої паски, у неї виростуть крила, і вона обернеться на кажана. Отже, всі рештки свяченого ретельно збирали. Крихти від паски не можна було давати свиням чи птиці — тільки рогатій худобі; вершечок від паски, висушений і залишений на запас, мав за повір’ями лікувальні властивості не лише для людей, а й для худоби.
Готуємо ніжну паску «Крафін» з волоськими горіхами та родзинками
Освячене яйце також має магічну силу: повернувшись із церкви, господар заходив у хлів і прикладав його до голови худоби — щоб водилася та плодилася. Вельми шанобливо ставилися й до рушника, в якому святили паску. Багато уявлень про паску пов’язані з весняними аграрними звичаями. Коли паску садили в піч, треба було садити в землю цибулю — вона повинна була вродити доброю. Одну паску тримали на столі цілий тиждень, до Проводів, «щоб добре родила пшениця».
