Земельна ділянка у спадок: як оформити документи
Як пояснив харківський адвокат Роман Чумак, перше, що слід зробити спадкоємцю, це подати заяву про прийняття спадщини державному або приватному нотаріусу за місцем відкриття спадщини, що вважається останнім зареєстрованим місцем проживання спадкодавця.
– Заяву слід подати в шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця. Якщо спадкоємець пропустить вказаний строк, він буде вважатися таким, що не прийняв спадщину. Якщо строк було пропущено з поважних причин (наприклад, хвороба, перебування в іншій країні тощо), спадкоємець може звернутися до суду для поновлення строку на прийняття спадщини, – розповів Роман Чумак.
За його словами, законодавство передбачає два види спадкування – за законом або за заповітом. Якщо має місце заповіт, то спадкоємцем буде особа, яку в ньому зазначено. Слід пам’ятати, що деякі категорії осіб (наприклад, малолітні, неповнолітні тощо), попри відсутність згадки про них у заповіті, зважаючи на норми закону, все одно спадкують половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.
Читайте також: Один будинок на дві сім’ї – як поділити територію
– Спадкування за законом відбувається у п’ять черг. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування в разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, – пояснив адвокат.
Для видачі спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину на майно (на земельну ділянку) останнім необхідно подати нотаріусу правовстановлюючі документи, які підтверджують право власності спадкодавця на таку ділянку. Такими документами можуть бути: цивільно-правові угоди щодо відчуження земельної ділянки (договір купівлі-продажу, договір дарування), свідоцтво про право на спадщину, державний акт на право власності на земельну ділянку тощо. Після спливу шестимісячного терміну нотаріус зобов’язаний видати свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям.
Наступним кроком буде здійснення державної реєстрації права власності на земельну ділянку. Це можна зробити безпосередньо в нотаріуса або звернувшись у територіальний орган ЦНАПу. Для проведення процедури державної реєстрації реєстратору необхідно надати визначений законодавством перелік документів, а саме: паспорт заявника, ідентифікаційний код, квитанцію оплати адміністративного збору, витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК) та документ, яким підтверджується виникнення права на земельну ділянку, у нашому випадку це свідоцтво про право на спадщину.
Читайте також: Чи має право на спадок цивільна дружина
– Не зайвим буде згадати про витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК). Даний документ формується в тому разі, коли ділянці присвоєний кадастровий номер. На практиці нерідкі випадки, коли спадкодавець не здійснив або не закінчив процедуру присвоєння кадастрового номера земельній ділянці. У такому разі такі дії належить виконати спадкоємцям, у результаті яких можна отримати витяг з ДЗК, – додав Роман Чумак.
У такому разі, по-перше, необхідно звернутися до землевпорядної організації для замовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. Виконувати роботу щодо виготовлення технічної документації може тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Це дуже важливо, оскільки без сертифіката технічна документація, розроблена такою особою, буде вважатися недійсною.
Після виготовлення технічної документації спадкоємцю слід звернутися до територіального органу Держгеокадастру із заявою про реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Після реєстрації ділянці присвоюється кадастровий номер, а заявнику видається витяг з ДЗК.
– Після виконання цієї процедури виникає можливість здійснення процедури державної реєстрації земельної ділянки. З моменту такої реєстрації спадкоємець буде вважатися повноправним власником успадкованої земельної ділянки, – пояснив Роман Чумак.
Читайте також: Реєструємо нерухомість, що збудована до 1992 року