Новий музей відкрився у Харкові (Фото)

В інституті відтворили інтер'єр кабінету видатного харків'янина, вченого - судового медика і криміналіста. Як повідомляє сайт Харківської мерії, у музеї зібрано близько 500 книг професора, є його сімейний фотоальбом з особистим підписом, листи, альбоми його дітей. На робочому столі лежать креслення теплиці для вирощування лікарських рослин, яку хотів побудувати Микола Бокаріус, лежить особиста печатка його батька, якою він все життя завіряв документи, а також стоїть друкарська машинка тих часів, мікроскоп, телефон. За столом сидить сам професор - його воскова фігура, яку створювали за сотнею особистих фотографій вченого, щоб достовірно передати його зовнішність. На маленькому столику поруч стоять його шахи і самовчитель, які зберіг і передав музею син Миколи Бокаріуса. Також у кабінеті можна побачити робоче місце, за яким студенти проводили лабораторні дослідження, його створив сам професор.







Як повідомив директор Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені проф. М. С. Бокаріуса Олександр Клюєв, в планах інституту - розширювати експозицію музею. Наприклад, сьогодні перед відкриттям в кабінеті-музеї з'явився новий експонат - випускний альбом студентів, де є фото Миколи Сергійовича.

Розважальний клуб для пенсіонерів з'явився у Боровій (Фото) 

- У музеї зібрано близько тисячі експонатів. Багато з них передав інституту Харківський національний медичний університет, частина - довгий час лежала у нас в сховищах. Торік міська влада підтримала нас у відкритті меморіальної дошки, зараз була надана допомога в ремонті кабінету-музею. Тепер в наших планах - відкрити музей самого інституту, з того моменту, коли Микола Бокаріус ініціював його створення, - повідомив Олександр Клюєв.

До слова, минулого грудня на будинку по вул. Чернишевській, 46, де жив Микола Бокаріус, відкрито меморіальну дошку.

Довідка. Микола Сергійович Бокаріус народився в 1869 році. У 1895 році закінчив медичний факультет Харківського університету. З 1910 року - завідувач кафедри судової медицини, професор, керував кафедрою до кінця свого життя. Багато уваги приділяв організаційно-методичній роботі. У 1923 році створив кабінет науково-судової експертизи, який 1925 року був перетворений у науково-дослідний інститут. З 1923 року - головний державний експерт УРСР, з 1924 року - консультант Головного управління міліції і розшуку УРСР. Був організатором і редактором журналів «Архів кримінології та судової медицини» та «Питання криміналістики та науково-судової експертизи».

Тетяна Лісна