Як ділили регіон: історія створення нової карти районів Харківщини

Останні два місяці новий поділ на райони став найбільш обговорюваною темою в Харківській області. За цей час люди влаштовували гарячі дискусії в соцмережах, збирали підписи на підтримку своїх райцентрів та навіть пікетували Верховну Раду. Остаточне рішення про те, скільки ж районів лишиться на Харківщині, сьогодні ухвалили нардепи.

Нові райони: навіщо

Протягом п’яти років в Україні тривало добровільне об’єднання громад. У кінці травня Уряд затвердив Перспективні плани формування територій громад усіх 24 областей. І тепер логічним продовженням реформи самоврядування має стати укрупнення районів. Перекреслити районну карту України довелося через те, що після об’єднання сіл, селищ, міст, а подекуди й цілих районів у громади почалося дублювання функцій.

За інформацією Міністерства розвитку громад та територій, на сьогодні в Україні 70 районів перетворилися на 70 ОТГ. Це означає, що до них перейшли
80–90 % самоврядних повноважень з районного рівня. Виходить, у таких громадах фактично залишилися без «роботи» районні ради і районні державні
адміністрації.

Яскравим прикладом дублювання повноважень на Харківщині є Коломацька ОТГ. Саме ця громада – єдина в області, у підпорядкування якої відійшло 100 % території району. Після її створення, у 2018 році, усі сфери життєдіяльності – освіта, охорона здоров’я, культура, спорт – стали компетенцією селищної ради.

Крім того, що сучасний районний поділ подекуди дублює функції різних органів влади, він ще є непропорційним. За словами заступника міністра розвитку громад та територій В’ячеслава Негоди, у країні є райони, де мешкає 6–7 тисяч жителів, і райони, де жителів – понад 180 тисяч. Тому чинний поділ необхідно оптимізувати.
Водночас, як зауважив В’ячеслав Негода, новий районний рівень потрібний переважно для організації системи виконавчої влади на місцях.

Загалом в Україні планують створити в кожній із 1470 об’єднаних громад Центри надання адміністративних послуг. Станом на 13 липня 767 громад не мали ЦНАПів.

Які повноваження

Ліквідація теперішніх районних державних адміністрацій може розпочатися у 2021 році, сказав В’ячеслав Негода. За його словами, сьогодні готується нова
редакція проєкту Закону «Про місцеві державні адміністрації». Документ визначить повноваження нових РДА, їх структуру та чисельність.

– Пропозиції до законопроєкту пройдуть широкі публічні обговорення, – зауважив заступник міністра. – З прийняттям відповідного законодавства Уряд
прийме низку рішень щодо формування нових РДА та часові рамки перехідного періоду.

Поки ж, до внесення змін до Конституції України, РДА у нових районах здійснюватимуть повноваження виконавчих органів районної ради, оскільки
районні ради не мають своїх виконавчих комітетів і завжди делегують свої повноваження РДА.

– Також райдержадміністрації здійснюватимуть координаційні повноваження між територіальними органами центральних органів виконавчої влади на
районному рівні і забезпечуватимуть законність на відповідній території, – пояснив заступник міністра.

Щодо районних рад, то 12 червня Уряд схвалив законопроєкт, який визначає, що повноваження теперішніх районних рад (які ліквідує Верховна Рада)
припиняються в день набуття повноважень райрадами, обраними на перших місцевих виборах у новостворених районах.

Також у законопроєкті зазначається, що обрані райради нових районів є правонаступниками всього майна, прав та обов’язків районних рад, території
яких було включено до складу відповідного нового району. Повноваження районних рад, як повідомив заступник міністра, ще узгоджується з профільними міністерствами. Попередньо, вони управлятимуть майном спільної власності територіальних громад району і розмежовуватимуть майно між територіальними громадами.

Чому сім, а не чотири

Перша модель нового районування Харківщини з’явилася ще два роки тому. Тоді Мінрегіон запропонував залишити в області чотири райони – з центрами в Харкові, Ізюмі, Куп’янську і Первомайському. Після презентації такого розподілу в області створили робочу групу, яка мала напрацювати своє бачення.

Як пояснив голова Харківської облради Сергій Чернов, оскільки Харківщина – друга за площею в Україні область (31,4 тисячі квадратних кілометрів), а її
населення сягає 3 мільйонів, на початку обговорення обласна група пропонувала утворити дев’ять районів. Але профільне міністерство відразу відхилило такий варіант.

Так, відповідно до напрацювань обласної групи, на Харківщині мали залишитися сім районів: Ізюмський, Красноградський, Куп’янський, Лозівський, Люботинський, Чугуївський та Харківський.

За словами Сергія Чернова, під час напрацювання нового адмінустрою області врахували збалансованість демографічних, географічних, економічних, історичних, логістичних, культурних факторів, доступність адміністративних та інших послуг до населення.

Крім того, фахівці врахували такі показники, як кількість населення (Міністерство рекомендувало, щоб у майбутньому районі було не менше 150 тисяч жителів), оптимальну площу району, кількість населених пунктів, фінансову забезпеченість та інше. Зокрема, кількість медичних, освітніх, культурних, спортивних, соціальних та інших закладів. Модель, напрацьовану в області, підтримали й у Міністерстві.

Люботин чи Богодухів

Проте такий поділ області спричинив цілу хвилю протестів. Вони почалися в середині червня, коли Кабінет Міністрів схвалив 24 розпорядження щодо
визначення нових адміністративних центрів та затвердження територій громад по кожній області, а також проєкти Постанов Верховної Ради «Про утворення та ліквідацію районів» і «Про утворення та ліквідацію районів у Автономній Республіці Крим».

З таким варіантом не погодилися жителі Богодухівського району. За словами депутата Харківської обласної ради Миколи Пушкаря, який представляє інтереси Богодухівщини, після опублікування урядового проєкту до нього почали масово звертатися обурені люди. До того ж, як пояснив депутат, ще в середині травня на підставі позиції ХОДА та облради пропонувалося утворити саме Богодухівський район, а не Люботинський.

Зі свого боку голова Люботинської міськради Леонід Лазуренко вбачав перспективу, якби центром нового району був саме Люботин. З переваг міський голова називав близькість до обласного центру, дорогу державного значення Київ – Довжанський, а також наявність одного з найбільших залізничних вузлів.

Флешмоби та протести під Верховною Радою

Дискусії розгорілися не тільки на рівні місцевої влади, а й між місцевими жителями, які почали підтримувати кожен своє місто у соцмережах. Так, 10 червня житель Богодухова Сергій Тризна опублікував у Фасебоок звернення до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, голови Харківської облдержадміністрації Олексія Кучера та народного депутата України від 180-го округу Олексія Красова щодо необхідності розмістити центр майбутнього району не в Люботині, а в Богодухові. На його переконання, «у разі втрати статусу районного на місто чекає поступовий занепад, тоді як для розбудови у новому райцентрі потрібні будуть капітальні інвестиції». Також автор публікації додав фотографії адмінбудівель, лікарні, закладів культури тощо міста.

Відповідь люботинців не забарилася. Уже наступного дня, 11 червня, у спільноті «Люботин» у Facebook люди теж запустили флешмоб. Аби підтримати рідне місто, місцеві жителі почали публікувати фото свого населеного пункту.

Проєкт району з центром у Люботині викликав незадоволення у громадськості й на Краснокутщині. На думку голови Краснокутської селищної ради Сергія Сусла, найкращим центром майбутнього об’єднаного району є Богодухів, який для цього має історичне підґрунтя, вдале географічне розташування, необхідні логістичні та інфраструктурні умови.

Саме тому селищний голова підтримав звернення депутатів Богодухівщини щодо утворення укрупненого району з центром у Богодухові. Флешмобами обговорення не завершилося. 23 червня жителі Богодухова поїхали до столиці, аби вийти з мирною акцією під Верховну Раду з вимогою зробити адмінцентром нового укрупненого району не Люботин, а Богодухів.

Підтримати місцевих виявили бажання й жителі інших населених пунктів – Краснокутська та Золочева. Всього біля парламентської будівлі зібралося близько 25 осіб.

Свою думку богодухівці донесли до голови профільного комітету Верховної Ради України Андрія Клочка, який вийшов до мітингарів. Повторну акцію в Києві місцеві провели 30 червня. Та незважаючи на протести під Радою, 1 липня Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування,
регіонального розвитку та містобудування підтримав зовсім інший проєкт нових районів.

Проєкт запропонували народні депутати. Відповідно до нього, в області передбачалося створення чотирьох укрупнених районів із центрами в Ізюмі, Куп’янську, Лозовій та Харкові. Як повідомив народний депутат Дмитро Микиша, таке рішення підтримали 18 народних депутатів із 23.

За його словами, на голосування також була подана пропозиція підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою, згідно з якою Харківська область мала складатись із семи укрупнених районів із центрами в Ізюмі, Краснограді, Куп’янську, Лозовій, Богодухові, Чугуєві та Харкові. Цей варіант підтримали лише троє народних депутатів із 23.

«Точкові відмінності»

Після такого рішення профільного комітету хвиля негативу прокотилася й іншими районами Харкіщини, які нардепи викреслили із центрів майбутніх укрупнених адміністративних одиниць. Зокрема, жителі Красноградського району почали збирати підписи для звернення до голови профільного комітету і до Президента з проханням усе ж залишити на Харківщині сім районів. Із такими ж листами звернулися й обласна адміністрація та рада.

За його словами, пропозиція області мала точкові відмінності від того, що пропонувала робоча група Комітету. Останній хотів створити сім районів, центром одного з яких є Богодухів, а Люботин входив до Харківського району. У пропозиції ОДА містилося сім районів, але один – з центром у Люботині. Проте обидві пропозиції підкомітетом були відхилені.

Як пояснив голова Харківської ОДА Олексій Кучер, Люботин було обрано за певними критеріями. По-перше, тому що за методикою обирались міста обласного значення центрами нових районів. Люботин є містом обласного значення, а Богодухів – ні. За його словами, обрати районним центром Богодухів запропонували самі народні депутати, які протягом останніх декількох тижнів працювали в області.

За його словами, хоч цей проєкт дещо відмінний від позиції області, проте є «прийнятним». Критичніше, на його думку, було б залишити в області чотири райони.

З другої спроби

Саме тому на засіданні 9 липня Комітет вирішив знову розглянути проєкт районування Харківщини. Від передбачав створення семи районів, центром одного з яких є Богодухів, а Люботин відходив до Харківського району.

Проте необхідної кількості голосів для прийняття рішення не знайшлося. Пропозицію про створення семи районів підтримало 10 депутатів, ще 10 – утрималися, 1 – проголосував проти.

Та згодом, під час того ж засідання, нардепи знову повернулися до питання нових районів у Харківській області. Пропозиція переглянути рішення надійшла від нардепки Тетяни Плачкової.

Пропозицію колеги підтримав і народний депутат Олександр Качура, аргументуючи необхідність збільшити присутність центральних органів влади в прикордонних областях.

Під час другого голосування кількість тих, хто підтримав позицію області, збільшилась: «за» проголосувало 17, «проти» – 1, «утримались» – 3.
Таким чином, на розгляд Верховної Ради 15 липня потрапив проєкт майбутнього адмінустрою Харківщини, який передбачає створення Ізюмського, Красноградського, Куп’янського, Лозівського, Богодухівського, Харківського (до його складу ввійшло місто Люботин) та Чугуївського районів.
Проте на засіданні за постанову так і не проголосували, відправивши на доопрацювання.

На комітеті, який відбувся того ж дня, депутати розглянули звернення Нововодолазької ОТГ з проханням виключення її з Красноградського району та включити до Харківського. Таку конфігурацію підтримали.

17 липня Верховна Рада проголосувала за створення в Харківській області семи районів: Ізюмського, Красноградського (Нововодолазька ОТГ переходить до Харківського), Куп’янського, Лозівського, Богодухівського, Харківського та Чугуївського.

Отже, відповідно до нового адмінустрою, в Харківській області створять Богодухівський район (із центром у Богодухові). До його складу ввійдуть території Богодухівської міської, Валківської міської, Золочівської селищної, Коломацької селищної, Краснокутської селищної територіальних громад. Усього населення нового укрупненого району сягає 128,4 тисячі осіб.

Свої межі в області змінить і Ізюмський район (з центром в Ізюмі). До нього приєднають території Балаклійської міської, Барвінківської міської, Борівської селищної, Донецької селищної, Ізюмської міської, Куньєвської сільської, Оскільської сільської та Савинської селищної територіальних громад. Населення цього району складає 181,6 тисячі осіб.

В оновлений Красноградський район (із центром у Краснограді) потраплять території Зачепилівської селищної, Кегичівської селищної, Красноградської міської, Наталинської сільської, Сахновщинської селищної та Старовірівської сільської територіальних громад. Це найменший район в області з населенням 108,9 тисячі осіб.

У Куп’янському районі (з центром у Куп’янську) будуть території Великобурлуцької селищної, Вільхуватської сільської, Дворічанської селищної, Кіндрашівської сільської, Куп’янської міської, Курилівської сільської, Петропавлівської сільської та Шевченківської селищної територіальних громад. Загальна кількість населення району складає 137,2 тисячі осіб.

До складу нового укрупненого Лозівського району (із центром у Лозовій) ввійшли Біляївська сільська, Близнюківська селищна, Лозівська міська, Олексіївська сільська, Первомайська міська територіальні громади. Усього в новому районі проживає 154,6 тисячі осіб.

Найбільшим районом в області (з населенням 1 мільйон 762 тисячі 800 осіб) лишається Харківський (із центром у Харкові). До нього увійдуть Безлюдівська селищна, Височанська селищна, Вільхівська сільська, Дергачівська міська, Липецька сільська, Люботинська міська, Малоданилівська селищна, Мереф’янська міська, Нововодолазька селищна, Південноміська, Пісочинська селищна, Роганська селищна, Солоницівська селищна, Харківська міська, Циркунівська сільська територіальні громади.
До Чугуївського району (з центром у Чугуєві) ввійшли території Вовчанської міської, Зміївської міської, Малинівської селищної, Новопокровської селищної, Печенізької селищної, Слобожанської селищної, Старосалтівської селищної, Чкаловської селищної, Чугуївської міської територіальних громад. Населення цього району складає 202,2 тисячі осіб.