Спадщина: як оформлюється і між ким ділиться

Як пояснив адвокат Роман Чумак, не входять до складу спадщини права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян (якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами); право на відшкодування збитків, завданих каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; права на аліменти, пенсію, допомогу; права та обов’язки як кредитора або боржника, якщо вони є нерозривно пов’язаними з його особою й у зв’язку з цим не можуть бути виконані іншою особою.

– Спадкоємцями можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, а також держава та інші суб’єкти публічного права. У фізичних осіб є перевага: вони можуть спадкувати як за законом, так і за заповітом. Юридичні особи, держава можуть спадкувати тільки за наявності прямої вказівки про це у заповіті, – розповів Роман Чумак.

Якщо є заповіт, то призначення спадкоємців, розподіл прав і обов’язків між ними залежить винятково від волі заповідача.

А от при спадкуванні за законом майно переходить до спадкоємців відповідно до встановленої черговості.

– Підставами закликання до спадкування за законом можуть бути шлюбні відносини, родинні чи сімейні стосунки, усиновлення, перебування на утриманні спадкодавця не менше п’яти років до його смерті, – зауважив адвокат. 

Читайте також: Банк ліквідовано – як можна повернути свої гроші

За законом є п’ять черг спадкоємців.

У першу чергу право на спадкування мають діти, зокрема зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, другий з подружжя та батьки.

Друга черга – це рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід, як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу спадкоємцями можуть стати особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш ніж п’ять років до часу відкриття спадщини.

П’ята черга – всі інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно. Причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

Також у п’яту чергу одержують право на спадкування за законом утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

– Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінники не включаються до складу жодної з черг спадкоємців за законом. Але з цього не можна зробити висновок, що вони не закликаються до спадкування ні за яких обставин. Вищезазначені особи є спадкоємцями за законом, якщо на момент відкриття спадщини немає в живих того родича, який був би спадкоємцем. Вони спадкують ту частку, яка б йому належала, якби він був живим. Таке спадкування є спадкуванням по праву представлення, – пояснив Роман Чумак.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право, якщо немає нікого з попередньої черги, таких спадкоємців усунено від спадкування або вони самі подали до нотаріуса заяву, що відмовляються від спадку. 

Читайте також: Куди звертатися, якщо вам недоплачують пенсію

Спадкоємцю, щоб прийняти спадщину, потрібно подати заяву до нотаріальної контори про її прийняття в шестимісячний строк, який починається з часу відкриття спадщини (дата смерті спадкодавця).

– Вчинення таких дій не вимагається, якщо спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини і протягом шестимісячного терміну, встановленого для прийняття спадщини, не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо ними не подана заява про відмову від прийняття спадщини, яка до того ж не була відкликана ними протягом строку, встановленого для її прийняття, – додав адвокат.