Кам'янка: є світло – є життя. Навіть серед мін

Як живе розтрощене село під Ізюмом

02.08.2024 17:35

Понад два роки мешканці села Кам’янка поблизу Ізюма в Харківській області чекали на повернення електропостачання. Після відступу росіяни зрівняли село із землею – там не було жодної вцілілої хати. А кожне подвір’я всипано мінами. Після деокупації до населеного пункту почали повертатися люди, проте виживати їм довелося без світла, води й зв’язку. Щоб заживити Кам’янку, спочатку працювали сапери, а потім енергетики побудували нові мережі. 

У Кам’янці Ізюмської громади немає жодної вцілілої хати й замінований майже кожен квадратний метр. Населений пункт пережив окупацію та страшні бої. Місцеві мешканці роз’їжджалися в різні куточки світу, але з часом почали повертатися до рідного села. У липні, після розмінування, енергетики взялися за відновлення електропостачання, яке зникло кілька років тому з приходом російських окупантів. Мешканка Кам’янки Наталія на початку повномасштабного вторгнення виїхала до Румунії. Проте довго там перебувати не захотіла, бо дуже сумувала за домом.

Наталія

Наталія

мешканка Кам’янки

Ми повернулися одразу, як тільки почули, що Ізюм звільнили, ми так переживали. Я коли зайшла у двір, то нічого не впізнала. Зайшла – й сльози полилися. Тут усе було всипане сміттям, я його вичищала, кучі цілі, я їх стільки витягала – і шифер, і патрони. Дерева були всі побиті, мені вже хлопці трошки порізали. А город як заріс, ви навіть не уявляєте, стільки часу пішло, поки його розробили

Ще до війни Наталія з чоловіком побудували великий будинок, мали своє господарство – худобу, птицю та город. Під час окупації росіяни з їхнього будинку зробили штаб, а потім все зруйнували. Тепер дім потрібно відбудовувати повністю. Зараз жінка живе у літній кухні. Каже, зі світлом буде набагато легше, єдина проблема – опалення, адже газу в селі немає. Та Наталія не опускає руки, і майбутні холоди її не лякають, головне, зазначає жінка, що вона вдома.

– Одну стіну в будинку мені вибили повністю, нещодавно її мені заклали. А зимою не було ні світла, ні газу, але в мене хоч плита залишилася ціла. Я коли повернулася до села, заходжу – плита ціла. Руські тут топили, понад плитою понамощувано. Зимою нам привезли пелети, з тирси брикети. Я й паркани на розтопку порубала трошки, чимось розтопити ж треба, ну старалися вижити. Вдома все одно краще, – ділиться жінка.

Слухали радіо й топили пічку

Мешканець Кам’янки Павло розповідає, що раніше рятувалися за допомогою генератора, проте, каже, бензин нині дорого коштує. Тож тепер сім’я радіє поверненню світла. Повномасштабне вторгнення вони зустріли у своєму будинку й спочатку не планували їхати з рідного села, але потім все ж родині довелося виїхати.

Павло

Павло

мешканець Кам’янки

Дев’ять днів нас обстрілювали з усього що можна, а на десятий день зайшли росіяни, ми тут були. Вони перевірили сарай, погріб, хату. Мене звинуватили, що я навідник, бо залишився. А потім жінки вийшли з хати, крик здійняли, і вони заспокоїлися й пішли.

Через три дні родина виїхала в Ізюм до сина, там вони жили півтора місяця. А після того, як почали ширитися чутки, що всім будуть видавати російські паспорти, а чоловіків відправлятимуть на фронт, сім’я вирішила виїхати з окупації.

– Ми на машини – й через росію, Латвію, Литву, Польщу, у Польщі син молодший залишився, а старший загинув під Донецьком, воював (захищав Україну. – Прим. ред.). Тоді ми у Львів приїхали, а потім поїздом у Полтаву, – згадує чоловік.

У рідне село родина повернулася навесні 2023 року. Привести до ладу розбиту хату їм допомогли міжнародні організації та волонтери. Проте роботи ще тут дуже багато, зазначає чоловік. Взимку, каже, було важко, однак виїжджати з Кам’янки вони навіть не збиралися.

Павло

Павло

мешканець Кам’янки

Радіо слухали й пічку топили, ото так ми зиму й пережили. У нас був газовий балон здоровий і два маленькі семилітрові, і плита грілася, на ній гріли, варили.

Збудували нові мережі

До повномасштабного вторгнення в Кам’янці жило понад 600 родин, на сьогодні повернулося близько 70. Проте не всі з цих людей живуть у населеному пункті постійно, адже село зруйноване вщент, тут немає жодної вцілілої хати, також немає ні магазинів, ні аптек. Але найбільша небезпека тут – міни. Відступаючи, росіяни закидали населений пункт касетними боєприпасами, тож і досі тут заміноване майже кожне подвір’я.

– У сусідки там впала ціла касета з «Пелюстками» і не вибухнула, вона викликала тоді саперів, вони приїхали й підірвали. Гухнуло добре, – каже мешканка села Наталія.

Аби заживити Кам’янку, в якій світла не було понад два роки, енергетикам довелося з нуля будувати лінії електропередачі, опори та трансформатори.

Віталій Борщ

Віталій Борщ

виконуючий обов’язки старшого майстра Ізюмського РЕМ

Найбільша складність була почати цю роботу, бо обсяг руйнувань частини району Ізюмського наскільки був значний, що спочатку було незрозуміло, чи доцільно взагалі щось відновлювати в тому краї, бо без сліз на це не можна було глянути. Замінування одне з найбільших. Кам’янка майже вся всипана «Пелюстками» дистанційними, зараз уже рідше підриваються, але нещодавно був випадок підриву місцевих. А на початку там майже щодня хтось щось знаходив, підривалося дуже багато.

Працювати енергетикам доводилося в рекордну спеку, це дещо ускладнювало роботу. Також у селі встановлена чітка межа, за яку виходити не можна, бо там все всипано мінами. Проте підлаштуватися вдалося й під такі умови, найголовніше, кажуть фахівці, – забезпечити людей світлом.

Василь Сбітяков

Василь Сбітяков

майстер Ізюмського РЕМ

Важко, температура в тіні досягає +40, сховатися ніде, тільки під бригадними автомобілями. Важко, але ми стараємося про це не думати, ми виконуємо вказівки саперів «за межі не виходити».

Місцеві мешканці впевнені, що після того, як у населеному пункті з’явилося світло, Кам’янка швидше почне відновлюватися, адже тепер до рідного села повернеться ще більше людей.

Ми створили цей матеріал як учасник мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

Читайте також

Підписуйтесь на Google News

Щоб бути у курсі останніх новин Харківщини та громад.

Підписатися