Як сапер допоміг уникнути просування ворога

08.08.2024 19:36 Суспільство
Фото: Харківська окрема бригада ТрО Фото: Харківська окрема бригада ТрО

Олександр з позивним «Шустрий» – військовослужбовець 209-го окремого батальйону Сил територіальної оборони ЗСУ. Чоловік виконував бойові завдання на різних ділянках фронту, зокрема на Донецькому і Лиманському напрямках.

Історію військовослужбовця на своїй сторінці у Facebook розповіла і виклала пресслужба 113-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ, повідомляє медіа «Слобідський край».

Олександр – сапер, він неодноразово брав участь у бойових діях. У бригаді кажуть, що чоловік ніколи не відмовлявся і добровільно йшов на «нуль».

– Він зразок для інших. Виконуючи обов’язки сапера, постійно працює над вдосконаленням тактичних, бойових, та фахових навичок. У січні-лютому 2023 року брав активну участь у бойових діях східніше населеного пункту Невське Луганської області. Під щільним мінометним обстрілом противника проводив мінування рубежів оборони, – розповідають у пресслужбі 113-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ.

Там додають, що завдяки вмілим діям та хоробрості «Шустрого» було успішно виконано завдання з інженерного загородження рубежів оборони. Саме це унеможливило просування ворожої техніки та особового складу на одному з напрямків. Тоді росіяни зазнали втрати в живій силі й техніці.

Олександр нагороджений нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест».

Раніше ми писали про Костянтина – військовослужбовця 5-ї Слобожанської бригади НГУ. З перших днів війни Костянтин волонтерив у Харкові, а у серпні 2022 року пішов добровольцем. Після Перемоги мріє повернутись до улюбленого хобі — теслярства.

А також про Сергія та Світлану, які вдягнули однострій з різницею у рік ще до повномасштабного вторгнення. Але саме у найстрашніші моменти вони об’єднали серця, відчувши опору і підтримку одне в одному. За цей час їм удалося врятувати десятки життів, а найголовніша нагорода, кажуть, побачити своїх пацієнтів здоровими.

Та про Андрія з позивним Чикаго, якому 54 роки, він військовослужбовець 5-ї Слобожанської бригади НГУ, старший лейтенант, командир роти одного з бойових батальйонів. Він офіцер, для якого підлеглі це не особовий склад та бойові одиниці, а побратими, що складають родину.

Автор:
Ксенія Карпенко