Мешканці окупованих громад Харківщини розповіли, що їх турбує найбільше
Зрозуміло, що це не повноцінна соціологія, але вона дає уявлення про те, чим дихають люди, які залишилися на тимчасово окупованих територіях, а також ті, хто звідти виїхав.
Важливе уточнення: близько 90 % опитуваних – мешканці, які виїхали з тимчасово окупованих територій і зараз підтримують зв’язок з родичами, що лишились в окупації, та знають їх настрої. І до 10 % відповіли на запитання ті, хто зараз знаходиться в окупації – бо у тимчасово окупованих районах з’являється російський інтернет.
Зауважимо, що відповіді не сильно відрізняються в різних громадах і загалом дають уявлення про те, які основні проблеми є в людей і які їхні очікування.
1. На питання, який евакуаційний шлях люди обрали або обиратимуть для своїх близьких, переважна більшість віддала перевагу – через Печенізьку дамбу (Куп’янськ та громади поруч – 47 %, Борова – 57 %, Шевченкове – 50 %). Через росію готові евакуюватися/евакуювалися 30 % з Куп’янська, 23 % з Борової, 17 % з Шевченківської громади). Інші шляхи обрали, відповідно, 23, 20 та 24 % тих, хто дав відповіді.
2. На питання, які, на думку учасників груп, головні проблеми людей, що виїхали з окупації, практично всі опитувані передусім назвали невизначеність щодо майбутнього (Куп’янськ 61 %, Шевченкове 67 %, Борова 62 %), тривогу за рідних (Куп’янськ 60 %, Шевченкове 60 %, Борова 62 %) та тугу за батьківщиною (Куп’янськ 55 %, Шевченкове 57 %, Борова 57 %). Далі йдуть відсутність роботи (Куп’янськ 34 %, Шевченкове 37 %, Борова 36 %) та нестача грошей (Куп’янськ 40 %, Шевченкове 41 %, Борова 30 %), відсутність комфортного житла (Куп’янськ 19 %, Шевченкове 15 %, Борова 17 %) та недостатній соціальний захист (відповідно 12, 10 та 7 %). Жодна інша проблема (зокрема, недружня атмосфера на новому місці, проблеми із закладами для дітей тощо) не набрала і 10 %.
3. Волонтери також поцікавилися, які головні проблеми тих людей, які залишились в окупації. З’ясувалося, що найбільше людей турбують роз’єднаність сімей та тривога за рідних (Куп’янськ – 67 %, Шевченкове – 73 %, Борова – 60 %), психологічний/фізичний тиск з боку окупантів і ворожа атмосфера (Куп’янськ – 59 %, Шевченкове – 68 %, Борова – 52 %) та відсутність зв’язку (відповідно 67, 61 та 60 %). Далі йде проблема нестачі грошей (63, 57 та 53 %), нестача ліків/медичної допомоги (52, 59, 36 %), відсутність роботи (52, 49 та 23 %), нестача товарів та послуг (34, 30 та 15 %).
4. Волонтери запитали, коли, на думку людей, буде звільнено території, на яких вони постійно мешкають чи мешкали.
Приблизно чверть опитуваних відповіли, що не знають (25, 22 та 22 %), десь половина сподівається, що звільнення станеться вже цього року (Куп’янськ – 39 %, Шевченкове та Борова – по 52 %), до весни – 14, 13 та 12 % відповідно. Частина опитуваних вважає, що станеться це не менше ніж через рік (8, 6 та 4 %). І лише незначна частина не вірить, що території буде звільнено (7, 2 та 4 %).
- Загалом же переважна більшість людей планує повернутися на батьківщину – після звільнення територій (Куп’янськ – 79 %, Шевченкове – 81 %, Борова – 79 %) або у будь-якому випадку (Куп’янськ – 9 %, Шевченкове – 6 %, Борова – 9 %).
5. На питання, куди люди готові виїхати з окупації, якщо їм допоможуть з транспортом та житлом (маються на увазі пансіонати та гуртожитки), та й чи готові взагалі виїжджати, тільки невелика частина (до 10 %) сказала категорично «ні». Ще частина сказала «ні» евакуації на зараз, але зауважила, що може змінити думку (від 22 до 39 %).
- Більшість людей хотіла б евакуюватися на безпечніші території Харківської області (16, 16, 8 %) або в сусідні області (скрізь по 12 %). У західні області України хотіли б виїхати відповідно 13, 7, 13 %, у країни ЄС – 13, 8, 4 %.
Нагадаємо, основна частина окупованих громад Харківщини перебуває під окупацією росіян з кінця лютого – початку квітня. За неофіційними даними, з цих територій виїхало близько половини жителів. Тут є цікава тенденція – чим більший населений пункт, тим більше його мешканців готові до евакуації. Мешканці ж сіл евакуюються значно рідше, тримаючись за своє господарство, худобу, городи тощо та не маючи грошей або транспорту для виїзду. Більшість з тих, хто виїхав, чекає на звільнення своїх населених пунктів у Харкові чи інших районах Харківщини, на Полтавщині, Дніпропетровщині. Єдиним евакуаційним коридором між окупованою та неокупованою територією Харківської області – дамбою через Печенізьке водосховище – з кінця травня евакуйовано близько 14 тисяч людей.
Читайте також:
На окупованій Ізюмщині рашисти будують «комунізм»