Що діється в школі: як громаді отримати об’єктивну та повну інформацію

Відповідальність громади

 Державна служба якості освіти України, щоб залучити громади до реалізації їх стратегічної ролі в розвитку шкіл, виокремила основні причини для зовнішнього оцінювання закладів освіти у порядку проведення інституційного аудиту.

Місцева влада як засновник більшості українських шкіл несе значну частину відповідальності за якість їх освітньої діяльності. Адже в школі не буде комфортного освітнього середовища без інвестицій з боку громади у ремонт приміщень, матеріально-технічне оснащення, створення безбар’єрного доступу та інклюзивного середовища, забезпечення якісного й здорового харчування.

Виконання освітньої програми значною мірою залежить від зусиль засновника щодо забезпечення закладу відповідним навчальним обладнанням. Стратегічний розвиток освіти в громаді, якісний менеджмент закладів освіти, професійний розвиток педагогів – ще одні напрями відповідальності засновника.

Отримана за результатами аудиту інформація дасть змогу засновнику планувати свою діяльність щодо розвитку освіти як стратегічного напряму розвитку громади загалом.

Інституційний аудит також допоможе засновнику виявити особливі та унікальні переваги закладів освіти. Таким чином якісні школи можуть стати візитною карткою громади.

В яких саме випадках варто звернутися до інституційного аудиту?

Сім причин ініціювати інституційні аудити шкіл  

1. Об’єктивна та повна інформація про школу

Висновки й рекомендації, що надаються засновнику та закладу за результатами аудиту, – джерело комплексної об’єктивної інформації про освітню діяльність школи. Інструментарій інституційного аудиту розроблений таким чином, що дає змогу вивчити й оцінити всі аспекти освітньої діяльності і точково працювати над розв’язанням проблем, інвестувати в розвиток сильних сторін тощо.

Читайте також: Щоб у школі не було дискримінації: покрокова інструкція для директора

Інституційний аудит може бути точкою відліку. Отримавши об’єктивну оцінку якості освітньої діяльності та інвестуючи ресурси в її покращення, громада може простежити за динамікою розвитку закладу.

2. Обґрунтований розподіл ресурсів

Інформація про реальні потреби закладу для забезпечення комфортного освітнього середовища та організації освітнього процесу буде корисною громаді в формуванні збалансованого бюджету, необхідного для розвитку школи.

Водночас аудит допоможе засновнику більш обґрунтовано підходити до закупівлі обладнання і матеріалів для закладу, оскільки у висновку і рекомендаціях експерти детально розписують перелік того, чого не вистачає школі для виконання освітньої програми. Це, наприклад, обладнання для занять фізкультурою, організації інклюзивного простору, матеріали й обладнання для кабінетів.

3. Виявлення причин проблем у закладі

Коли засновник отримує регулярні скарги учасників освітнього процесу на явища та процеси, що відбуваються в закладі, – це може бути однією з причин ініціювати інституційний аудит.

Інструментарій аудиту, зокрема опитування учнів, їхніх батьків, педагогів, спілкування з директором, його заступниками, шкільним психологом та представниками учнівського самоврядування, дає змогу виявити не лише проблематику, але й її причини та джерело можливих конфліктів у школі.

Наприклад, аудит може виявити проблеми з адаптацією та комунікацією учнів у невеликому закладі, пов’язані з відсутністю шкільного психолога. Така ситуація може стати приводом для громади надати додаткові ресурси закладу для введення в штат посади психолога.

4. Вивчення ефективності менеджменту

Обрання за конкурсом керівників закладів – відповідальність засновника. У зв’язку з цим засновник має аналізувати і якість роботи директора школи на своїй посаді. Адже те, як директор налаштує управлінські процеси, безпосередньо впливає на якість освіти в школі, яку він очолює.

Мотивувати вчителів, працювати над їхнім розвитком та вдосконаленням роботи, покращувати освітнє середовище, взаємодіяти із засновником щодо вдосконалення матеріально-технічної бази, формувати прозору систему оцінювання учнівських навчальних досягнень, облаштовувати дружній до дітей простір – невичерпний перелік завдань та відповідальностей директора.

Додатковою причиною ініціювати аудит може бути відсутність конструктивної співпраці директора із засновником, наявність непорозумінь у колективі школи, постійна плинність кадрів у закладі або ж необхідність вивчити ефективність управлінських рішень у школі. Аудит допоможе побачити реальний стан справ у школі та не приховає небажаних для будь-якої сторони фактів.

5. Погіршення результатів навчання учнів

Погіршення результатів навчання – причина поцікавитись, що відбувається у закладі. Наприклад, коли у школі декілька років спостерігається тенденція до погіршення результатів ДПА, ЗНО та внутрішніх моніторингів, збільшується кількість учнів, які не долають пороговий бал ЗНО з того чи іншого предмета. Сигналом може бути значне зменшення контингенту учнів після 9 класу. Це може вказувати на низьку якість освітніх послуг і, як наслідок, відтік учнів, які хочуть добре підготуватись до ЗНО.

Аудит не виміряє якість освіти у закладі, втім покаже можливі причини погіршення результатів.

6. Формування мережі закладів

Провівши аудит у всіх школах громади, засновник отримає об’єктивну інформацію про кожен заклад. Ця інформація буде корисна під час формування мережі закладів та ухвалення управлінських рішень щодо кожної школи окремо.

Читайте також: Як організувати якісне інклюзивне навчання: покрокова інструкція для директора

Наприклад, аудит може підштовхнути засновника змінити в невеличкій школі, де навчається 53 учні, освітній рівень, оскільки відсутній запит на навчання в старшій школі.

7. Розробка стратегії розвитку освіти в громаді

Одним з основних повноважень засновника є затвердження та фінансування стратегій розвитку шкіл у громаді. У свою чергу на основі результатів аудиту школа зможе розробити виважену та обґрунтовану стратегію розвитку закладу, а засновник – сформувати цілісну стратегію розвитку освіти у громаді.