В Україні розширили список імен для перейменування: з’явилися поети та науковці з Харківщини

22.02.2024 10:09 Суспільство
Колаж «Слобідський край» Колаж «Слобідський край»

21 лютого було оприлюднено доповнений список видатних українців, імена яких можуть бути використані у географічних назвах та об’єктах топоніміки. Серед них опинилися і мешканці Харківської області.  

Про це повідомляє «Слобідський край» з посиланням на Уповноваженого із захисту державної мови.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь розширив рекомендований список видатних творців, дослідників і популяризаторів української мови, імена яких можна використовувати при перейменуваннях у географічних назвах та об'єктах топоніміки.

До списку, зокрема, увійшли учасники російсько-української війни, волонтери, громадські діячі, поети, письменники, науковці та ін.

Попередня редакція списку містила 150 імен, зараз же їх у переліку 203, 12 з яких відносяться до Харківської області:

  • Володимир Вакуленко (1972, с. Капитолівка, Харківська область – 2022, Харківська область; письменник, поет, перекладач, вікіпедист, лауреат численних літературних премій, громадський діяч, волонтер, учасник Революції Гідності, автор 13 книжок; був викрадений і вбитий російськими військовими під час окупації Ізюмщини);
  • Микола Хвильовий (1893, Тростянець, Харківська губернія, нині Сумська область – 1933, Харків; справжнє прізвище Фітільов; письменник, публіцист, літературний критик, лідер літературної дискусії 1925-1928 рр., один з найяскравіших представників «Розстріляного Відродження»); 
  • Борис Грінченко (1863, хутір Вільховий Яр, Харківська губернія – 1910, Оспедалетті, Італія; письменник, мовознавець, видавець, публіцист, педагог, етнограф, громадсько-політичний діяч, автор першого фундаментального словника української мови «Словарь української мови» (1907-1909), який налічував приблизно 68 тисяч слів);
  • Петро Гулак-Артемовський (1790, Городище, Київська губернія, нині Черкаська область – 1865, Харків; письменник, науковець, перекладач, поет, байкар, другий після І. Котляревського основоположник літературної мови);
  • Амвросій Метлинський (1814, с. Сари, Полтавська губернія – 1870, Ялта; поет, етнограф, фольклорист, перекладач, видавець, професор Харківського та Київського університетів);
  • Орест Ткаченко (1925, Харків – 2021, Київ; мовознавець, член-кореспондент НАН України, фахівець із українського, слов'янського, фінно-угорського і загального мовознавства та соціолінгвістики; творець зіставно-історичного методу, завданням якого є з'ясування історичного підґрунтя подібностей між спорідненими та неспорідненими мовами; автор статей з української етимології, лексикології та словотвору);
  • Гліб Бабіч (1969, Миколаїв – 2022, неподалік Ізюма, Харківська область; поет, автор пісень, блогер, волонтер, учасник російсько-української війни, співзасновник громадської організації «Res_Publica. Брати по зброї»);
  • Майк Йогансен (1895, Харків – 1937, Київ; письменник, поет, перекладач, автор першого українського бестселера, один із засновників ВАПЛІТЕ; представник доби «Розстріляного Відродження»);
  • Володимир Свідзинський (1885, с. Маянів, Подільська губернія, нині Вінницька область – 1941, с. Непокрите, Харківська область; поет, перекладач, представник доби «Розстріляного Відродження»);
  • Всеволод Ганцов (1892, Чернігів – 1979, Чернігів; мовознавець, лексикограф, член Харківської правописної комісії та автор розділу «Фонетика» у проєкті українського правопису (1926);
  • Олександр Потебня (1835, Ромни, Сумська область – 1891, Харків; мовознавець, літературознавець, філософ, фольклорист, етнограф, педагог, публіцист, громадський діяч, автор багатьох фундаментальних праць, засновник новітньої лінгвістики – харківської лінгвістичної школи, його ім'я носить Інститут мовознавства НАН України в Києві);
  • Юрій Шевельов (1908, Харків – 2002, Нью-Йорк, США; українсько-американський славіст-мовознавець німецького походження, літературознавець, культуролог, публіцист, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміграції; лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка).

Повний список можна переглянути на офіційному сайті Уповноваженого із захисту державної мови.

Нагадаємо, нещодавно у голова Харківської облради повідомила, що назви з російським корінням мають відійти у минуле, а вулиці та міста повинні носити імена сучасних героїв України.

Автор:
Анна Хливнюк