Замороження тарифів та кадрові зміни: які рішення прийняли нардепи в кінці липня

03.08.2022 10:30 Суспільство
З 27 по 29 липня Верховна Рада України провела три пленарні засідання, на яких розглянула низку законодавчих питань. «Слобідський край» розбирався, які найактуальніші для Харківської області законопроєкти прийняли народні депутати.

29 липня Верховна Рада України прийняла законопроєкт, який установлює заборону на підвищення тарифів на тепло для населення. Заборона діятиме протягом воєнного стану в Україні та ще пів року після його закінчення.

Мораторій установлюється на підвищення тарифів на газ, опалення та гарячу воду для всіх категорій споживачів.

Міжнародні партнери виділили 125 мільярдів гривень, які будуть покривати різницю між фактичною ціною на теплові ресурси та «замороженим» тарифом для населення.

Наразі законопроєкт має підписати ще Президент.

Також Верховна Рада заборонила на час воєнного стану примусове стягнення з фізичних осіб заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Це стосується територіальних громад, які розташовані в районах проведення бойових дій або які перебувають чи перебували в тимчасовій окупації, оточенні. Перелік таких громад затверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Станом на 2 серпня на Харківщині всі громади області входять до цього списку.

Крім того, стягнення забороняється у разі, якщо воно здійснюється щодо нерухомості, в якій наразі проживає внутрішній переселенець, що має пошкоджене або зруйноване внаслідок бойових дій житло.

Законопроєкт також має бути підписаний Президентом України.

Бомбосховища, призов, оподаткування

27 липня парламент проголосував за звільнення від оподаткування ввізним митом мішків, рукавів для зберігання зернових і олійних культур та обладнання для їх наповнення, завантаження та розвантаження.

Відтепер вводиться обов’язок обладнувати бомбосховища під час будівництві нових споруд.

Також розширено перелік осіб, які не підлягають призову під час мобілізації. Нова норма стосується людей, чиї рідні загинули або зникли безвісти на війні з росією, починаючи з 2014 року.

Законопроєкти за основу

Народні депутати прийняли за основу законопроєкт щодо сприяння працевлаштуванню довгострокових безробітних (ті хто довго перебувають на обліку, але не можуть знайти роботу. – Ред.). Відтак держава буде повертати роботодавцям витрати на єдиний внесок на загальнообов’язкове державне страхування. Компенсації будуть стосуватися деяких категорій зареєстрованих у Державній службі зайнятості осіб, зокрема молоді та довгострокових безробітних.

Також парламент прийняв у першому читанні законопроєкт стосовно примусового вилучення майна під час війни. У перелік входить обладнання, яке може використовуватися для цілей діяльності оборонно-промислового комплексу. Вилучення будуть здійснюватися на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України за пропозицією обласної військової адміністрації. Компенсація буде відбуватися шляхом виділення коштів державного бюджету. Рухоме та нерухоме майно може передаватися в управління Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).

Кадрові перестановки

19 липня народні депутати Верховної Ради України проголосували за звільнення Ірини Венедіктової з посади генерального прокурора України. Вона особисто відвідала засідання парламенту та виступила перед депутатами.

Того ж дня було звільнено з посади голови Служби безпеки України Івана Баканова. Наразі Володимир Зеленський призначив першого заступника голови Служби безпеки України Василя Малюка тимчасовим виконувачем обов’язків голови СБУ.

27 липня за поданням Президента України для голосування у Верховній Раді була запропонована кандидатура нового генерального прокурора Андрія Костіна. Парламент прийняв його призначення. «За» виступили 299 депутатів. На голосуванні був присутній Президент України.

До цього Костін був головою Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, який раніше очолювала Ірина Венедіктова. Зараз головою Комітету призначено суддю та народного депутата Дениса Маслова.

Новий генеральний прокурор відкрив шлях до призначення Олександра Клименка керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

19 липня конкурсна комісія з обрання керівника САП затвердила результати конкурсу, за яким детектив Національного антикорупційного бюро України Олександр Клименко мав обійняти посаду голови САП. 28 липня Офіс генерального прокурора офіційно затвердив кандидатуру Клименка.

Посада керівника САП залишалася вакантною із серпня 2020 року після звільнення Назара Холодницького. З того часу обов’язки антикорупційного прокурора виконував Максим Грищук.

Крім того, 27 липня парламент призначив народну депутатку Ольгу Совгирю суддею Конституційного Суду. Раніше вона обіймала посаду голови підкомітету з питань політичної реформи та конституційного права.