Фото, відео та свідки: фіксація воєнних злочинів росії на Харківщині

Воєнні злочини та їх документування

У грудні 2022 року начальник Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України Олексій Сергєєв заявив, що найбільше воєнних злочинів було зафіксовано на деокупованих територіях Харківщини.

Воєнний злочин – це грубе та свідоме порушення законів і звичаїв війни. За ці правопорушення винуватці несуть кримінальну відповідальність, яка буде визначена рішенням міжнародних воєнних трибуналів. Як пояснив координатор проєкту eyeWitness to Atrocities в Україні Роман Чумак, під терміном «воєнний злочин» наразі розуміють усі дії агресора проти мирного населення та його майна.

– Якщо взяти Харківську область, то можна говорити про знищення цивільної інфраструктури, знищення будинків, знищення майна, вбивство мирних людей – усе це вважається воєнним злочином. Фіксація має доводити те, що, наприклад, будинок згорів саме через воєнні дії, а не внаслідок звичайних життєвих обставин. Або, що людей убили саме російські військові, – зауважив Роман Чумак.

Тож воєнними злочинами вважаються:

• поранення або вбивство цивільних;
• катування, фізичне насилля, зґвалтування, нелюдське поводження або позбавлення волі;
• насилля щодо медичного персоналу;
• використання цивільних для прикриття військових;
• депортація та незаконне переміщення;
• примушування до участі у військових діях проти власної держави;
• пошкодження або знищення цивільної інфраструктури;
• пограбування цивільного населення;
• знищення культурних та освітніх закладів;
• пошкодження або знищення культових споруд;
• відмова або позбавлення доступу до медичної допомоги;
• умисне завдання удару по персоналу, транспорту, обладнанню, пов’язаному з наданням гуманітарної допомоги.

Для того аби в подальшому зловмисники були притягнуті до відповідальності, дуже важливо фіксувати воєнні злочини. За словами Романа Чумака, наразі в Україні фіксація порушень законів війни росією доволі поширена серед цивільного населення. А їх документування здійснюється за допомогою державних та недержавних організацій.

– Якщо кажемо про державні організації – це органи Національної поліції, органи прокуратури та органи Служби безпеки. Різниця між ними така, що Служба безпеки України розслідує кримінальні провадження на деокупованих територіях, там її зона відповідальності, – зазначив Роман Чумак.

Утім, в Україні існують і недержавні правозахисні органи, які також допомагають збирати докази воєнних злочинів.

– Міжнародна асоціація юристів у 2015 році заснувала таку ініціативу, як застосунок eyeWitness to Atrocities. Завдання цього додатка, щоб усі представники громадського сектора могли самостійно збирати докази скоєння воєнних злочинів. Тобто це звичайний додаток, який установлюється на мобільний телефон, за допомогою якого проходить фото- та відеофіксація, – розповів координатор проєкту eyeWitness to Atrocities в Україні Роман Чумак.

Усі зібрані фото- та відеоматеріали завантажуються на сервер цієї правозахисної організації. Надалі ці докази можуть бути використані в різних міжнародних кримінальних судах.

Час не грає на руку

У документуванні воєнних злочинів важлива чіткість. Адже, чи будуть залучені докази до справи, залежить лише від того, чи правильно вони були зібрані. Збирати матеріали необхідно якомога швидше, аби довести, що правопорушення було скоєне під час війни.

– Час має велике значення, чим швидше людина зафіксує злочин, тим якісніший буде доказовий матеріал. Маємо розуміти, що через якийсь час потерпілі можуть забути факти злочину, зруйновану будівлю можуть розібрати тощо. А надалі доказовий матеріал можна буде використати в судових інстанціях, – зазначив Роман Чумак.

За його словами, у світі по-різному ставляться до того, що громадяни самостійно займаються збором доказів. Це пов’язано з тим, що люди можуть редагувати фото та відео або надавати матеріали, які не мають відношення до війни в Україні.

– Але англійські юристи створили додаток eyeWitness to Atrocities і поставили головне завдання: щоб людина, яка збирає ці матеріали, жодним чином не могла їх змінити. За допомогою шифрування є гарантії, що докази не змінювалися, не було фотошопу. У додатка є особливість, коли користувач робить фото, програма автоматично фіксує час, дату та геолокацію. І не треба потім доводити, що фотографія була зроблена саме в цьому місці, – пояснив координатор проєкту eyeWitness to Atrocities в Україні Роман Чумак.

Зібрати доказовий матеріал може будь-яка людина самостійно. Роман Чумак зазначив, що найкращим варіантом буде підготувати максимальний пакет документів та використати всі можливі фіксації воєнного злочину.

Для документування пошкодження чи руйнування будівлі потрібно зібрати фото- та відеоматеріали, взяти акт від ДСНС, а також отримати акт від органів місцевого самоврядування про те, що будинок дійсно було пошкоджено в результаті бойових дій. До того ж важливо подати заяву на пошкоджене майно в «Дію». Із заявою про скоєння воєнного злочину треба звернутися і до органів Національної поліції, отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що буде доказом того, що людина зверталася в Національну поліцію.

– Це максимальний комплект документів, який на сьогодні може зібрати людина, яка постраждала від широкомасштабного російського вторгнення. Ми не розуміємо, яким чином у майбутньому будуть отримуватися відшкодування за пошкоджене майно. Цей механізм розробляється українськими спеціалістами із залученням міжнародних. Тож наразі важливо зібрати та зафіксувати докази воєнних злочинів рф. Зокрема, рекомендую додаток eyeWitness to Atrocities. Але не тільки його, а і з комплексом інших дій, у тому числі зі зверненням до органів Нацполіції, – підкреслив Роман Чумак.

Начальник Чкаловської селищної військової адміністрації Сергій Котенко розповів, що в громаді продовжують фіксувати пошкоджені та зруйновані домоволодіння і підприємства.

– Наразі ми пишемо акти пошкоджень багатоквартирних та приватних будинків громади. Також їздимо на агропідприємства, за вимогами бізнесу фіксуємо і там руйнування та пошкодження. Щодня в громаді складаються нові акти, тому цифри змінюються. На цей час у нас близько однієї тисячі актів складено лише щодо приватних домоволодінь, – зазначив Сергій Котенко.

У Барвінківській громаді жителів просять не зволікати з реєстрацією заяв. Наразі там повністю оформлено 254 акти, але загальна кількість пошкодженого та зруйновано майна набагато більша.

– Обов’язково необхідно фіксувати пошкодження житла. Не важливо, коли приїхали власники житла, треба одразу телефонувати та реєструвати руйнування. Спеціальна комісія продовжує фіксувати всі пошкодження, але роботи дуже багато. У нас є села, які зруйновані повністю, – розповів очільник Барвінківської громади Олександр Бало.

Також доказами можуть стати свідчення людей, які на власні очі бачили воєнні злочини. Тобто, окрім усіх документів та звернень, слід зібрати свідків, які зможуть підтвердити, наприклад, руйнування житла ворожим снарядом.

Алгоритм дій

Нерідко жителі Харківщини були свідками того, як від окупаційних військ страждали мирні люди. Наприклад, під час обстрілу населеного пункту. Наразі цивільні особи можуть у будь-який час звернутися до поліції на лінію 102 та повідомити про подію чи правопорушення. А щоб зафіксувати воєнний злочин, необхідно:

• зробити фото- та відеофіксацію. Важливо зафільмувати не тільки сам злочин, а й середовище довкола;
• показати себе на камеру та назвати ПІБ, зазначити дату, час та точне місце зйомки;
• за можливості необхідно зафіксувати персональні дані свідків або постраждалих від воєнного злочину: ПІБ, номер телефону, адреса, дата народження.

Із зібраними матеріалами краще звертатися в усі наявні інстанції. Наразі в Україні створено низку платформ і застосунків, які суттєво спрощують збирання доказів воєнних злочинів росії:

• Застосунок eyeWitness to Atrocities;
• Платформа WarCrimes;
• Чат-бот WarCrime;
• Портал «Доказ»;
• Портал «Культурні злочини» для збору доказів руйнування російською армією історичних та культурних пам’яток.

Окрім того, свідоцтва воєнних злочинів можна направляти головному прокурору Міжнародного кримінального суду в Гаазі на електронну пошту [email protected].

Пошук зниклих під час війни

Під час окупації Харківської області чимало людей втратили зв’язок зі своїми рідними. І навіть після звільнення більшої частини регіону не можуть їх знайти.

Перше, що необхідно зробити, коли людина зникла безвісти, – зв’язатися з усіма родичами, знайомими, сусідами і перепитати, що їм відомо про неї. Якщо інформація про зникнення підтвердиться, варто діяти так:

• зателефонувати за номером 103;
• отримати інформацію про людей, які були госпіталізовані останнім часом, за номером 1503;
• необхідно повідомити про зникнення особи в поліцію зручним способом;
• подзвонити на «гарячу лінію» розшуку зниклих безвісти 089 420 18 66;
• написати на електронну пошту [email protected];
• скористатися чат-ботом poshuk_znyklyh.

Також під час війни поліція рекомендує родичам зниклих людей здавати зразки ДНК. Як пройти таку процедуру, можна дізнатися на «гарячій лінії» 089 420 18 67.

Також близькі зниклих, загиблих або полонених захисників можуть звернутися на «гарячу лінію» МВС України +38089 4201866.

Матеріал створено в рамках проєкту «Сила місцевих медіа – для посилення згуртованості українців», що реалізується Громадською спілкою «Українська Асоціація Медіа Бізнесу» у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу».

Читайте також куди можуть звернутися жителі Харківської області для відновлення або отримання нових документів.

Раніше ми писали про виклики, з якими під час повномасштабного вторгнення рф зіткнулися територіальні центри Харківської області.

А також, у селищі Золочів Харківської області районна філія обласного центру зайнятості до суспільно корисних робіт залучила 7 безробітних.

Головні новини Харківська область читайте на нашому сайті.