У селі на Харківщині у колодязі втілили образ понищеного лісу. Фото
Олександр Столовий, який народився в селі Козіївка Краснокутської громади, бере активну участь у благоустрої рідного села. Разом з батьком Віктором Столовим він вирішив відновити старий колодязь, що стоїть навпроти рідної хати.
– Реконструювати його ми вирішили напередодні Дня села, тоді до колодязя впав кіт. До речі, не в перший раз така історія траплялась з нашою криницею. Тато його витягнув, подзвонив мені та сказав, що необхідно щось уже з ним (колодязем) робити: “Ти ж у мене архітектор, зваргань якусь ідейку, щоб було для людей і про людей”, – розповідає «Слобідському краю» Олександр.
Ідея народилась майже одразу, за словами Олександра, декілька років тому в громаді був понищений ліс. Під виглядом санітарної різки було вирубано багато дубів. Тому чоловік вирішив втілити в колодязі дух ліса Окіп.
– А ще в тому лісі рік через рік ми бачили лосів. Одного разу, як вертався з рибалки – так його злякався, шо і вудилища покинув. Прийшлось вертацця, – йдеться у дописі Олександра.
Тоді він звернувся до коваля із сусіднього села Володимира Міщенка, розповів про ідею образу понищеного лісу Окопу.
– Я йому тільки ідею підкинув, а він вже сам вигадав лося. Головне для майстра – відкрити свій творчий потенціал, і він це зробив. До речі, він настільки був зацікавлений в цій роботі, що тричі переробляв лося, – каже Олександр.
Коваль почав роботу у вересні, а закінчив за декілька днів до війни. Ніхто з причетних до реконструкції гроші за свою роботу не брав. Ініціатори самі зібрали кошти лише на матеріал.
– В ногах найбільшої дикої тварини нашого краю ми висадимо плюща. І з часом, роками він поступово заплітатиме тіло велетня. І згодом заповнить повністю. Як і наш ліс Окіп, що обов’язково відновиться. Тільки для цього йому потрібен час і добрі додільні, стелепні руки і мислі Козіяр, – пише Столовий.
Встановили лося 13 травня, сам колодязь оздобили натуральним камінням. Обробкою прилеглої території та опорядженням займались будівники Олександр Павлов, Юрій Максименко та Іван Гебеш.
Читайте також:
Як Коломацька громада справляється з напливом переселенців