Стали форпостом України: як живуть громади поряд зі «скаженим сусідом»

21.03.2024 16:35 Біля кордону
Білопільська лікарня після обстрілу/Медіа "Білопілля" Білопільська лікарня після обстрілу/Медіа "Білопілля"

Відтоді, як «Слобідський край» разом з колегами з «Білопільщини» почали спільний проєкт «Біля кордону» – про життя у межуючих з рф Харківській і Сумській областях, – минув рік. За цей час у деяких населених пунктах ситуація, на жаль, погіршилася. Через постійні ворожі обстріли там оголошена обов’язкова евакуація. Але незважаючи ні на що, у громадах, де безпекова ситуація дозволяє, йде постійна робота з відновлення.

Відновлення Шевченківської громади

Офіційно Шевченківська громада була звільнена від окупантів 10 вересня 2022 року. Тут росіяни вбивали та грабували – як і на інших територіях Харківщини, де змогли закріпитися на якийсь час. Після деокупації армія рф іноді цілить по громаді ракетами та РСЗВ. Утім це не заважає громаді відновлюватися та шукати підтримку в міжнародних організацій.

Довоєнна кількість населення складала 19 тисяч, станом на березень 2024 року тут живе 11,5 тисячі, враховуючи 1614 внутрішньо переміщених осіб та 1710 дітей. Унаслідок бойових дій у громаді пошкоджено 1070 об’єктів нерухомого майна, з них 890 – житловий фонд.

Шевченківська громада після звільнення

У Шевченківській громаді живе 11,5 тисяч людей

– 890 житлових будинків – це і багатоповерхівки, і приватні домогосподарства. Загалом у нас пошкоджено 91 багатоквартирний будинок – розбиті дахи, вікна в під’їздах і вхідні двері, – каже начальник відділу планування соціально-економічного розвитку та залучення інвестицій Шевченківської СВА Сергій Барибін.

Наразі селищна рада активно працює в напрямі залучення благодійних фондів для проведення відновлюваних робіт. Так, Данська рада у справах біженців планує провести ремонт у сотні домоволодінь. Раніше вони вже відновили 196 будинків.

За словами Сергія Барибіна, стосовно відновлення жителі можуть звернутися до військової адміністрації – подати заяву на «єВідновлення» або отримати допомогу від благодійних фондів. До речі, більшість власників пошкоджених будинків віддають перевагу саме фондам. Адже в цих організацій є власні будівельні матеріали, працівники та інструменти. Вони «заходять» у будинок та повністю його ремонтують.

У ТГ також було пошкоджено 8 з 11 ліцеїв. Два ліцеї знищені повністю – у селах Василенкове та Безмятежне.

– Наразі ми відновили покрівлю шести закладів освіти. Також відновили систему опалення в дитячому садку та замінили там вікна, – розповідає начальник Шевченківської СВА Сергій Старіков.

Школа в Шевченковому

Зруйнована школа в Шевченковому

Одна з проблем громади – водозабезпечення. Тут продовжується робота з очищення та ремонту колодязів, систем централізованого водопостачання.

Медицина працює справно

Під час повномасштабного вторгнення у Шевченківській громаді було пошкоджено чотири ФАПи. Утім, первинна ланка медицини працює справно.

– У нас працюють центральна лікарня, чотири ФАПи, чотири амбулаторії та 18 пунктів здоров’я. На жаль, не всі вони мають належні умови для прийняття пацієнтів. Тому минулого року за кошти місцевого бюджету ми придбали мобільну амбулаторію – машину з певним обладнанням, яка виїжджає та здійснює прийом у населених пунктах, – говорить начальник Шевченківської СВА.

Співпраця з благодійниками стосується і медичного напряму. Міжнародні організації надають допомогу в прийомі, обстеженні, забезпеченні людей ліками.

Активно співпрацює з міжнародними партнерами також місцевий ЦНАП. Минулоріч його колектив брав участь у проєкті МОМ «Людський вимір».

– Центр став переможцем конкурсу і нещодавно отримав грант у вигляді обладнання для фізичної реабілітації людей похилого віку. Люди, яким за медичним показанням призначена ця послуга, уже починають проходити реабілітацію під наглядом медичної сестри, – зазначає начальниця відділу соціального захисту населення Шевченківської СВА Ольга Жовтоног.

Крім того, зараз між населеними пунктами громади їздять автобуси від БО «Проліска».

– Ці автобуси забезпечують перевезення в 14 старостатах, для місцевих жителів вони безкоштовні. Не охопленим у нас залишається лише Сподобівський старостинський округ – через вкрай незадовільний стан доріг. Звідти основні колони ворожих танків ішли на Ізюм та знищили дорогу, – говорить Ольга Жовтоног.

Створюють робочі місця

Важливим напрямом роботи залишається створення робочих місць. Адже якщо буде робота, то й населення почне активніше повертатися до громади.

– Агропідприємства наші працюють, з настанням тепла вони будуть набирати нових людей. Утім багато підприємств, зокрема будівельних, на жаль, не працюють, – каже Сергій Старіков.

Громада створює нові робочі місця за допомогою обласного центру зайнятості та місцевого відділу центру зайнятості. Минулоріч удалося забезпечити роботою 400 людей, а цього року – вже 61 людину.

– Дуже потрібні працівники у комунальні заклади. 28 вільних вакансій маємо сьогодні в селищній раді. Але, на жаль, бажаючих працювати небагато, та ще й необхідна умова – треба мати вищу освіту. За минулий рік ми прийняли три людини. Така ситуація склалася через те, що більшість людей молодого і середнього віку з громади виїхала. Але, попри нестачу кадрів, селищна рада активно працює над відновленням громади та залученням нових партнерів, – зазначає Сергій Старіков.

Міжнародні зв’язки Савинської громади

Савинська громада також була звільнена 10 вересня 2022 року. З цього моменту і почалося її планомірне відновлення. Цікаво, що лише за пів року після деокупації тут почали розробляти план відновлення та розвитку за проєктом «Надання експертної та технічної підтримки уряду та регіональним адміністраціям у розробці й імплементації планів відновлення» за підтримки уряду Великої Британії. Перше засідання робочої групи відбулося 1 березня 2023 року, рівно через рік вона знову зібралася, аби поділитися своїми успіхами.

– Ми за цей рік реалізували дуже багато проєктів, ідей, покликаних сприяти розвитку нашої громади, – зауважує начальниця Савинської СВА Оксана Супрун.

Савинці відновлення

Робоча група в Савинцях

За словами регіонального радника проєкту в Харківській області й експерта з реформи децентралізації та місцевого розвитку в ГО «Центр розвитку місцевого самоврядування» Віктора Нестеренка, Савинська громада була серед перших 15 громад України, які розпочали роботу з планування відновлення. Одним з найбільших досягнень за цей час стало відкриття ЦНАПу, якого раніше в громаді не було. До речі, через це Савинці дуже залежали від сусідньої Балаклійської громади.

Також у 2023 році ТГ почала активно працювати з міжнародними організаціями. Раніше така робота тут не проводилася. Так, за підтримки Міжнародної організації з міграції та співфінансування з місцевого бюджету в ТГ було встановлено 13 камер відеоспостереження.

– Ми «покрили» камерами всі старостинські округи й повністю селище Савинці. У нашій громаді немає поліцейських шерифів, але ситуація залишається спокійною. Утім, питання поліцейської станції для нас залишається відкритим, плануємо вирішити його найближчим часом, – говорить Оксана Супрун.

А завдяки підтримці Програми розвитку ООН в Україні у громаду було придбано мультифітнес станцію для спортивних занять, яку встановлять навесні. До речі, до цього в громаді взагалі не було спортивних майданчиків.

Повернули воду та світло

Жителі села Залиман Савинської громади понад рік були без водопостачання через розстріляний трансформатор та зруйновану свердловину. Тож у селі реалізували цілу низку проєктів, які сприяли поверненню людям води.

– Коштом субвенції від Донецької селищної ради в розмірі двох мільйонів гривень провели капітальний ремонт свердловини. У рамках проєкту «Вода із сонця» у співфінансуванні з Харківською обласною радою встановлено сонячні панелі для генерації енергії, щоб забезпечити безперебійне живлення свердловини. Разом з міжнародною організацією New way змонтовано нову водонапірну башту. За підтримки міжнародної організації Arche Nova та NRC отримано шість кілометрів труб для нового водогону в Залимані. Завдяки цьому в листопаді 2023 року водопостачання було відновлено, – розповідає Оксана Супрун.

Після деокупації без світла залишалися села Мирна Долина та Норцівка. Наразі там замінили трансформатор і відновили електропостачання у житлових будинках.

Відновили амбулаторію та музичну школу

Важливим було відновлення медичних послуг у громаді. З 2018 року тут побудували дві амбулаторії загальної практики сімейної медицини – у селищах Савинці та Веселе.

– Під час повномасштабної війни було пряме влучання у будівлю амбулаторії в Савинцях. З одного боку, там, де знаходяться квартири лікарів, повністю пошкоджено дах та знищено всі плити перекриття, – каже Оксана Супрун.

У Веселівській амбулаторії під час окупації були пошкоджені лише вікна. За допомогою БФ «Пацієнти України» їх удалося повністю відновити. А організація Save the Children відремонтувала три ФАПи. Тож зараз усі медичні заклади на території громади відновлені на сто відсотків.

Амбулаторія в Савинцях

Відновлена Савинська амбулаторія

Відновлена у Савинській громаді і дитяча музична школа – один з небагатьох навчальних закладів початкової мистецької освіти на території колишнього Балаклійського району. У 2022 році вона постраждала від касетних обстрілів.

– Тут був повністю зруйнований дах, пошкоджені перекриття стелі другого поверху. Всі інструменти, які знаходились у музичних кабінетах на другому поверсі, постраждали, – ділиться начальниця Савинської СВА.

Минулого року до громади приїхали партнери з організації «Карітас», які зацікавилися відновленням музичної школи.

– З вересня 2023 року до навчального процесу повернулися двадцять шість учнів музичної школи. І найголовніше – за підтримки наших друзів-військових наймолодші вихованці школи вже отримали скрипку та гітару для занять, – зазначає Оксана Супрун.

Ситуація на Білопільщині складна

Білопільська громада має найбільший серед сусідніх громад Сумської області кордон з ворогом. «На межі» розташовано понад 20 населених пунктів. Точніше, було розташовано, уточнює Білопільський міський голова Юрій Зарко.

– За два роки повномасштабного вторгнення фактично в половині з 20 вже немає мешканців, а в деяких селах не залишилося жодної вцілілої будівлі. Лише на картах та в спогадах людей залишились Волфино, де до початку війни проживало близько 60 чоловік, Атинське, Катеринівка, Безсалівка, Шпиль, Голишевське, Будки, – каже Юрій Зарко.

Люди, які все ж залишаються у п’ятикілометровій зоні, хоча там оголошено обов’язкову евакуацію, піддають своє здоров’я та життя великій небезпеці та мають серйозні побутові труднощі. Найважча ситуація зараз – у селі Рижівка, яке з рф розділяє 200 метрів. Без світла, зв’язку, транспортного сполучення і фактично під щоденними обстрілами станом на 12 березня залишалися до 100 людей.

Рижівка

Такий сьогодні вигляд має центр села Рижівка/Медіа "Білопілля"

За останній тиждень ситуація докорінно змінилася, село знищене, люди з ризиком для життя евакуйовані. «Наше завдання – максимально вивезти їх звідти і допомогти знайти більш безпечне місце проживання», – говорить Білопільський міський голова.

Найбільший населений прикордонний пункт, Павлівка, вже втратив від обстрілів трьох мирних жителів. Є поранені. Фактично тут не залишилося жодної вцілілої будівлі. Зруйновані Будинок культури, школа, магазини, сільгосппідприємства.

– Люди тримаються з останніх сил, дякую, що підприємці привозять хліб, міська рада надає гуманітарну допомогу. Особливі слова подяки – енергетикам, службам ДСНС, усім, хто не залишає нас наодинці з бідою. Багатьох людей врятували і повернули до життя наші медичні працівники, – розповідає староста Світлана Федорченко.

Через два дні приймали пацієнтів

Що таке обстріли і руйнування, у Білопільській міській лікарні знають не лише з розповідей пацієнтів. 30 листопада 2022 року заклад, який рятував життя сотням людей, був обстріляний і частково пошкоджений.

– Це був не перший наш обстріл. Вперше лікарня постраждала 7 березня 2022 року, коли ворог обстрілював телевежу, яка розташована поруч. Вибиті шибки, двері, пошкоджені стіни… Ми все відремонтували, замінили, не уявляючи, що чекає попереду. 30 листопада 2022 року зранку в лікарні традиційно було багатолюдно: в поліклініці черги, в стаціонарі – обходи лікарями хворих.

І після першого вибуху о 9.10 ми за кілька секунд зрозуміли, що обстрілюють саме нас. Лічені секунди – хворі та відвідувачі в підвал. Медперсонал по можливості теж в укриття. Завдяки тому, що всі діяли злагоджено і був відпрацьований кожен крок, ми тоді уникли жертв, – говорить головний лікар Юрій Мартиненко.

Білопільська лікарня

Білопільська лікарня

Той останній день осені був морозний. У лікарні вибиті фактично всі вікна, розбита стіна у поліклініці, пошкоджені мережі, деяке обладнання. Містом почали ширитися чутки, що лікарню ремонтувати не будуть, а хворих вивезуть у Суми.

– Коли пройшов перший шок після обстрілу і ми зрозуміли, що всі живі, то одразу почалися відновлювальні роботи. В перші години всі працівники, як мурахи, почали разом працювати – прибирати скло, уламки штукатурки. На вечір забивали плівкою вікна, бо не можна було допустити розмерзання опалювальної системи. Через два дні ми вже приймали пацієнтів і збирали гроші на ремонт та відновлення. Зараз навіть не віриться, що поліклініка, операційна, хірургія тоді були у жахливому стані, – каже Юрій Мартиненко.

Головний лікар розповідає, як об’єдналися тоді колективом, звернулися до благодійних та гуманітарних фондів. Капітально відремонтували укриття, перенесли туди операційну, тепер можуть оперувати і під час тривоги.

Авто для лікарні в Білопіллі

Автівка для Білопільської лікарні/Медіа "Білопілля"

Продовжують ремонт колишнього дитячого відділення, де планують відкрити відділення паліативної допомоги. Придбали нову техніку для обстеження пацієнтів.

– Після візиту до нас у лікарню міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка отримали нову машину з реанімаційним обладнанням для виїздів до хворих.

Працюємо цілодобово, хоч і чуємо вибухи, але не припиняємо роботу, – зауважує Юрій Мартиненко.

Соціальні служби працюють

Галина Жуковська мешкає в центрі міста, але вийти з будинку вже не може. Пережила великий стрес після того, як у її будинок потрапив ворожий снаряд. Квартира Галини Іванівни постраждала мінімально, але жінка дуже налякалась.  Пережитий стрес, хвороби не дозволяють їй виходити з квартири. Їй, як і багатьом іншим, допомагають соціальні працівники.

– Сьогодні в нас на обслуговуванні 753 підопічних, які потребують догляду різного ступеня, – говорить директорка Білопільського територіального центру соціального обслуговування Наталія Циганок.

32 соціальні працівники у будь-яку погоду відвідують своїх підопічних: приносять їжу, ліки, гуманітарну допомогу, надають допомогу по господарству. «На жаль, специфіка нашої роботи не дозволяє працювати дистанційно, тож робітникам доводиться часто ризикувати, аби допомогти підопічним. Та попри все жодна людина не залишилася без уваги і допомоги», – зазначає Наталія Циганок.

Допомога людям Білопіліська громада

Допомога найбільш незахищеним мешканцям працівниками територіального центру в Білопільській громаді

Відновлення житла

Жителі громади, які втратили житло чи в яких воно пошкоджено через обстріли, чекають допомоги як від держави, так і від благодійних фондів.

– За два роки в громаді пошкоджено чи зруйновано понад 1200 приватних осель. Держава започаткувала програму підтримки «єВідновлення», через яку люди можуть отримати компенсацію за зруйноване чи пошкоджене житло. Наше завдання, щоб комісія обстежила будинки, квартири. Зробила відповідні протоколи і допомогла людям оформити документи. Втім, не лише через державну програму люди можуть отримати допомогу. В громаді працюють великі благодійні фонди, такі як АCТЕD, «Проліска», Червоний Хрест, і вони теж допомагають з відновленням та ремонтом житла. Все, що залежить від нас, а це виїзди на пошкоджені об’єкти, ми робимо максимально вчасно, з дотриманням заходів безпеки. Неодноразово потрапляли в зону обстрілів, але розуміємо, що люди чекають наших висновків. Тож працюємо, – говорить начальник відділу архітектури та ЖКГ Білопільської міської ради Олена Яркова.

У міській раді вдячні підприємцям, які погодились працювати з програмою «єВідновлення» – магазину «Берізка», «Будмаркету», ТЦ «Райс». Тепер жителям громади не треба їхати в Суми за товарами чи послугами.

Найбільша втрата – люди

Та найбільшими втратами за два роки у громаді вважають не розбите житло чи пошкоджену інфраструктуру, а своїх людей.

– За рік, що минув, найбільші наші втрати – мирні люди, які загинули від ворожих обстрілів. Це чотирирічний Дмитрик Бабенко і його батько Роман, охоронець школи Олександр Заріцький, інспектор поліції Вадим Листопад, волонтерка Тетяна Лєбєдєва, пенсіонерки Людмила Приходько та Ніна Дєдушко. Гинули люди в Павлівці, Рижівці, Ворожбі, – говорить Білопільський міський голова Юрій Зарко.

Так, втратити майно, яке дбав усе життя, це дуже велике випробування, але, впевнений Юрій Зарко, коли ти живий і в безпеці, то можеш повернутися додому. А коли тебе немає, то твій дім уже нікому не потрібний. Тож евакуація з п’ятикілометрової прикордонної зони – зараз найактуальніше питання в громаді.

– Ми не знаємо, що ще очікує попереду, бо маємо сусіда, наміри якого – максимально знищити українців. Але віримо в перемогу і робимо для цього все, що від нас залежить, кожен на своєму місці. І це нас згуртовує і робить сильнішими. Бо так склалася доля, що Білопільська громада через своє розташування захищає не лише свої кордони, а й кордони України, – зауважує Білопільський міський голова.

Автор:
Анастасія Хушану, Наталія Калініченко