Артобстріл, ракетний удар, завали: як діяти в небезпечних ситуаціях жителям Харківщини

Повномасштабна війна триває дев’ятий місяць, і ворог продовжує підступно обстрілювати мирні українські міста. «Слобідський край» поспілкувався зі спеціалістами та зібрав для громад Харківської області корисні поради і ключові правила поводження під час обстрілів та повітряної тривоги. Також у нашому матеріалі читайте, як надати першу допомогу собі та близьким і чи безпечно ховатися у погребах та панельних будинках під час ворожої атаки.

Перші місяці війни окупанти щодня здійснювали артилерійський обстріл Харківщини. Після деокупації регіону така можливість у ворога значно знизилась. Утім пам’ятати про важливі правила безпеки слід завжди. Особливо деокупованим громадам області, які знаходяться занадто близько до російських військ. Начальник кафедри пожежної тактики та аварійно-рятувальних робіт Національного університету цивільного захисту України Андрій Лісняк розповідає про два обов’язкові правила, якщо вас раптово застав артобстріл.

– Перше і найголовніше, що ви маєте зробити, – не панікувати та взяти себе в руки. Як тільки ви почули, що почався обстріл, одразу лягайте на землю та закривайте голову руками або підручними предметами. Ви маєте лежати на місці, де артобстріл вас застав, ні в якому разі нікуди не біжіть, – зазначає Андрій Лісняк.

Оскільки обстріл не триває нескінченно, спеціаліст рекомендує між перервами озирнутися та знайти більш безпечне місце. Це може бути канава, підземний перехід, метро, тобто будь-яке заглиблене місце.

– Уламки від снарядів розлітаються в усі боки та вгору, але не донизу. Саме тому необхідно шукати місце, яке нижче рівня землі. Як тільки ви побачили таке місце, треба швидко між обстрілами перебіжками дістатися до нього і сховатися там, – рекомендує фахівець.

Також Андрій Лісняк наголошує, що ховатися під вантажні автомобілі або біля будинків дуже небезпечно. Обстріл спровокує вибиття вікон, скло може вас поранити. Автомобіль може загорітися або вибухнути через паливно-мастильні матеріали.

– Суто візуально може здатися, що великі об’єкти вас захистять. Утім це оманлива історія. Швидше за все, такі об’єкти завдадуть вам більше шкоди. Тому від будинків та автомобілів бажано відходити на 30-50 метрів, – зауважує фахівець.

Обстріл під час поїздки

Наразі на Харківщині відновлюють чимало автобусних рейсів, у Харкові їздять трамваї. Водії громадського транспорту знають, що під час повітряної тривоги транспорт має зупинитися, а пасажири вийти з нього. Утім може статися ситуація, коли водій не зупиняє автобус під час повітряної загрози.

– Звичайно, кидатися на водія не треба, спокійно зверніться до нього, аби він зупинив транспорт. Іноді ми нехтуємо правилами безпеки, і це зрозуміло – ховатися набридло, здається, що «в мене точно не прилетить». Але мова йде про безпеку. Тому просто зверніться до водія, вийдіть з автобуса чи трамвая та пройдіть в укриття. Ви можете втратити час, запізнитися на зустріч чи роботу, але таким чином значно підвищите шанси на те, що з вами все буде добре, – зазначає Андрій Лісняк.

Якщо ж повітряна тривога застала людину у власному автомобілі, слід з’їхати на узбіччя та залишити транспорт. Спеціаліст зауважує, що втікати від обстрілу є небезпечним рішенням. До того ж, якщо уламок потрапить в авто, водій може отримати поранення та втратити кермування машиною, що призведе до небезпеки для навколишніх людей.

Загалом, плануючи свій маршрут на роботу або в магазин, необхідно заздалегідь подбати про наявність укриттів по дорозі. Підвали панельних будинків небезпечно використовувати як укриття. Вихід з таких підвалів лише один, і його може завалити.

Правило двох стін

Найвідомішим правилом, яке допоможе вижити під час обстрілів удома, є правило двох стін. Людина має знаходитися через дві стіни від вулиці. Перша стіна може бути з вікнами, друга – глуха або з дверима. Найчастіше таке правило працює в тамбурах або коридорах.

– У разі потрапляння снаряда в будинок, він застрягає у першій стіні, друга бере на себе уламки, будівельний бруд тощо. Утім 100 % панацеї від ракети немає, бо може бути пряме попадання. Така ймовірність існує, але вона дуже низька. Найчастіше ракети спрямовують на об’єкти критичної інфраструктури, їх відхилення може бути 300 метрів, – зауважує рятувальник.

Тому спеціаліст радить людям, які живуть поруч з об’єктами критичної інфраструктури, переїхати у безпечніше місце. Якщо ж такої змоги немає, необхідно облаштувати спальні місця в коридорі, за правилом двох стін або з протилежного боку такого об’єкта. Також експерт нагадує про необхідність тримати тривожну валізу біля виходу з домівки.

– Так само дотримуватися правила двох стін та не підходити до вікон раджу у приватних будинках. Не рекомендується ховатися у погребах, якщо в них є тільки один вихід. Якщо ж ви модернізували таке приміщення та зробили другий вихід – не зачиняйте двері на замок. Також рекомендовано написати зовні, що у погребі є люди, аби рятувальники знали, де вас шукати, – зазначає Андрій Лісняк.

Утім, спеціаліст каже, що імовірність обстрілу приватного сектора на цей час дуже мала.

– Верхні поверхи багатоповерхівок під час ракетного обстрілу є більш небезпечними, ніж нижні. Але слід пам’ятати, що 100 % панацеї немає. Я не раджу під час обстрілу виходити на сходовий майданчик, бо ця конструкція дуже ламка. Також не рекомендується ховатися у підвалах панельного будинку, – каже начальник кафедри пожежної тактики та аварійно-рятувальних робіт НУЦЗУ.

Тож під час ракетного обстрілу нижні поверхи вважаються більш безпечними. Утім, якщо на вулиці стався артобстріл – нижні поверхи також підпадають під зону ураження.

Тривожна валізка

Тривожних валіз може бути декілька на всі випадки життя. Утім, під час повітряної тривоги та обстрілу необхідно мати легку і невелику валізу біля виходу з домівки.

– Насамперед у валізі має бути вода, невелика кількість. Вона допоможе вам зняти стрес або у випадку, якщо ви опинилися під завалами. Також у валізі мають бути засоби для зупинки кровотечі – турнікети або джгути. Обов’язково засоби мобільного зв’язку, павербанк, ліки (за потребою). Зараз у нас похолодання, тому у валізі мають бути теплі речі, светр, штани – цього достатньо. Ну і, звичайно, документи, – зазначає Андрій Лісняк.

Якщо ви потрапили під завали

Головне правило під час усіх небезпечних ситуацій – тримати себе в руках та не панікувати.

– Якщо ви усвідомлюєте, що ви під завалом, то це перша хороша новина – ви живі. Друга позитивна новина – ймовірність повторного «прильоту» в те саме місце доволі невелика. Третя позитивна новина – рятувальники завжди приїжджають на місця обстрілу. Але вам також необхідно трохи попрацювати, щоб допомогти рятувальникам, – зауважує спеціаліст.

Андрій Лісняк каже, що передусім необхідно визволити свої кінцівки з-під завалів. Робити це слід дуже обережно, аби не спровокувати обвал конструкції. Такі дії необхідні, щоб не спровокувати синдром тривалого здавлювання та налагодити нормальний кровообіг. Далі необхідно ввімкнути ліхтарик та перевірити себе на наявність поранень і кровотечі.

– Якщо ліхтарика немає, обережно промацайте себе. Якщо кровотеча є – необхідно зупинити її за допомогою джгута, турнікета, щільної тканини, аби не втратити свідомість. Далі зателефонуйте на номер 101 чи 112, повідомте адресу, поверх, під’їзд, з якого боку будинку ви перебуваєте. Обов’язково розкажіть про свій стан, чи є у вас поранення, кровотеча, чи придавило вас, – зазначає експерт.

Спеціаліст рекомендує кричати про допомогу, якщо постраждалий чує рятувальників. Утім робити це треба спокійно, щоб не впасти в істерику. Якщо рятувальники не відгукуються – треба зачекати та повторно кликати згодом. Також можна стукати по батареях.

– Наберіться терпіння, візьміть себе в руки та чекайте на допомогу. Вас урятують у будь-якому випадку. Такого випадку, щоб людину залишили й сказали, що втомилися шукати – ніколи не було і не буде, – наголошує Андрій Лісняк.

Як зупинити кровотечу
Турнікет – це засіб для тимчасової зупинки кровотечі шляхом колового перетискання кінцівки та її стискання. Важливим моментом у використанні турнікета є те, щоб він був не в упаковці. Якщо людина буде травмована, вона не зможе виймати його з пакетика.

– Турнікет має бути максимально скрученим у кільце і складеним у гармошку. Стрічка, на якій пишуть час накладення турнікета, має бути у робочому стані, щоб ви одним рухом могли взяти засіб та привести його до робочого стану, – каже Андрій Лісняк.

Турнікет накладається у випадку критичної кровотечі – коли виділяється велика кількість крові червоного кольору. Спеціаліст наголошує, що при незначній кровотечі накладати турнікет не треба – він може тільки погіршити ситуацію. У невеликих кровотечах використовуються тампони. Андрій Лісняк зауважує, що необхідно тренуватися накладати турнікет, аби, якщо буде крововилив, накласти його якомога швидше.

– Накладати його слід високо на кінцівку. Далі турнікет треба затягнути, поки не зупиниться кровотеча. Після того, як засіб зафіксовано, необхідно записати час накладання. Тримати його більш ніж 30 хвилин не можна, а час накладання допоможе лікарям зрозуміти, що з вами робити далі, – говорить рятувальник.

Турнікет краще за все переносити на бронежилеті. Якщо «броні» немає, слід тримати його в зовнішніх верхніх кишенях біля грудей. Рекомендовано мати декілька турнікетів.

– Надаючи допомогу постраждалій людині, обшукайте її. Якщо в неї є турнікет, то використовуйте його. Свій залиште для себе. Звичайно, якщо у постраждалого немає такого засобу – використовуйте свій. Але в ідеалі використовується турнікет тим, кому він належить, – зазначає Андрій Лісняк.

Замінити турнікет можна звичайним джгутом або щільною тканиною. Людина може відірвати частину одягу, скрутити її та перетягнути кінцівку. Зафіксувати такий джгут необхідно ручкою або олівцем. Обов’язково слід записати або запам’ятати час накладання джгута.

Рятувальники, пожежники та медики виїжджають на виклик після закінчення обстрілу або повітряної тривоги. Тому постраждалим слід не панікувати та чекати на допомогу.

– Всі виїзди узгоджуються з військовою адміністрацією. Наразі ворог здійснює обстріли хвилями, коли рятувальники працюють на місці події та оголошується повітряна тривога – вони також ідуть в укриття. Ми такі ж самі люди і намагаємося зберегти своє життя. Якщо рятувальник загине на місці події, ніякої користі від цього не буде нікому, – зауважує начальник кафедри пожежної тактики та аварійно-рятувальних робіт НУЦЗУ Андрій Лісняк.

Автор:
Анастасія Хушану