Зі 100 носіїв вірусу гепатиту С тільки п`ятеро знають, що хворі – інфекціоніст Наталя Шепилєва

Гепатит С не випадково назвали «лагідним вбивцею»: він може років 10–15 поволі «підточувати» організм, маскуючись під інші захворювання печінки. А потім у людини розвивається цироз печінки або рак – і порятунку немає.

Світова статистика захворюваності на вірусний гепатит С невтішна: у світі на нього хворіє близько 71 мільйона осіб, на рік помирає близько 400 тисяч (для порівняння, на середину липня від коронавірусу в світі померло 565 тисяч осіб). В Україні гепатитом С хворіють 2 мільйони осіб, тобто кожен шостий.

– Уявіть собі маршрутку, що перевозить людей, – говорить лікар-інфекціоніст з 20-річним стажем, головний інфекціоніст Харкова (2012–2020 рік) Наталя Шепилєва. – Там разом з вами їде людини три, у яких цей вірус є, – і вони, як правило, про це не здогадуються.

Як каже Наталя Шепилєва, за статистикою зі 100 носіїв тільки п’ятеро знають про наявність вірусу, і виявляється він випадково: коли проходять планове обстеження перед операцією або пологами, коли здають донорську кров, яка тестується на маркери гепатитів.

– Добре, якщо це відбувається до появи симптомів, коли вірус ще не призвів до необоротних наслідків в організмі – тоді призначене лікування допоможе повністю одужати, – розповідає лікар. – А доволі часто буває, що пацієнт роками лікується в ендокринолога, ревматолога або гастроентеролога, стан його погіршується, і гепатит стає «випадковою знахідкою»: він, маючи позапечінкові прояви, маскується під інші захворювання. У моїй практиці такі випадки бувають часто-густо. Ураження щитовидної залози, суглобів, шлунка, підшлункової залози і просто погане самопочуття, слабкість, зниження працездатності за відсутності жовтяниці не дає можливості запідозрити гепатит С. Тому він так поширений.

Читайте також: Які щеплення треба робити, а які - ні. Андрій Волянський про вакцінацію в умовах пандемії.

Ризик є для кожного

У минуле канула гіпотеза, що гепатит С поширений тільки серед груп ризику (наркоманів, людей, що ведуть безладний статевий спосіб життя).

Від нього ніхто не застрахований, адже «підчепити» гепатит С можна як під час будь-якого медичного втручання, так і під час відвідування манікюрного, косметичного або тату-салону – всюди, де може відбутися ваш контакт з чужою кров’ю. До того ж навіть мінімальна кількість вірусу, що потрапила до організму з використанням погано простерилізованого інструментарію (цей вірус дуже стійкий), дозволить йому проникнути в печінку, «оселитися» в печінкових клітинах – гепатоцитах – і почати свою руйнівну роботу. Через 10–15 років у людини розвивається печінкова недостатність, цироз або рак печінки, що неминуче веде до смерті.

Читайте також: Прошу лікуватися безкоштовно. Історія приватного лікаря з Мерефи, який повірив у медреформу. 

– Звичайно, потрібно звертатися тільки в перевірені, з хорошою репутацією тату-салони, манікюрні або косметичні кабінети. Також потрібно дивитися, як дезінфікуються інструменти. Але ми все одно не застраховані від гепатиту С. Встановити джерело вже не є можливим. Ну хто з нас пам’ятає, де і коли він лікував зуби, робив чистку обличчя, уколи «краси» або манікюр?! – каже Наталя Шепилєва.

Прощавай, вірусе

Оскільки смертність від вірусу гепатиту С висока, ВООЗ розробила спеціальну програму, мета якої – до 2030 року знизити захворюваність на вірусний гепатит С у Європі на 90 %, а смертність – на 60 %. Це дозволить зберегти життя і здоров’я соціально активного працездатного населення – саме ця частина людей найбільше заражається.

– У Грузії, першій країні в Європі, де безкоштовне лікування гепатиту С стартувало в 2016 році, з цією проблемою впоралися доволі швидко. Там пересувні лабораторії добиралися до найвіддаленіших сіл і тестували всіх поголовно. Відмовитися від тестування, як і від лікування, не можна – там реально «працює» кримінальна відповідальність за поширення інфекційних захворювань, – розповідає Наталя Шепилєва. – Потім пролікували всіх, кого виявили (інфікованим було 8 % населення), і Європейське співтовариство переконалося в правильності обраної стратегії.

Україна теж затвердила Державну цільову соціальну програму профілактики, діагностики та лікування вірусного гепатиту С. Метою її є доступ до лікування вірусних гепатитів В і С, стабілізація епідситуації, зниження захворюваності та смертності, збільшення тривалості життя і його якості.
Для цього потрібно, по-перше, виявити всіх, хто заражений і не знає про це, а по-друге, пролікувати всіх хворих. Така можливість уже існує – з’явилися препарати, які за 3–6 місяців здатні знищити вірус, що «оселився» в організмі. Людина, пролікувавшись, живе далі повноцінним життям, не думаючи про те, що над нею нависає «дамоклів меч» цирозу печінки.

У рамках цієї Програми Україна закупила препарати для безкоштовного лікування гепатиту С. Ефективність їх доволі висока – 99 %, хворий переносить їх добре – проходячи лікування, пацієнт веде звичайний спосіб життя, працює, госпіталізація йому не потрібна.

Наші реалії

Для реалізації Програми на Харківщині, за словами Наталі Шепилєвої, до нас надійшло близько 2000 доз.

– Для того щоб ці дози роздати, нам потрібно розуміти, скільки людей їх потребують. База даних збиралася роками, дані застаріли: люди змінювали місце проживання, лікувалися за власні кошти і більше не потребують терапії, зрештою, вмирають, – говорить інфекціоніст. – Люди у нас до профілактичних оглядів і обстежень ставляться дуже інертно і безвідповідально. Поки нічого не болить, вони до лікаря не йдуть, навіть якщо їм поставили цей діагноз. А з гепатитом С – це той випадок, коли заболить – уже, як правило, пізно лікуватися. Відмовки – то грошей немає, то коли-небудь.

За словами Наталі Шепилєвої, дуже часто люди просто соромляться гепатиту С, намагаються не розповідати про нього навіть у родині. Адже прийнято вважати, що це хвороба, насамперед, соціально неблагополучної частини населення, хоча насправді вона давно вже вийшла з цього кола. Її навіть почали називати «хворобою краси».

Зараз першочерговим завданням для Харківщини, на думку лікаря, є складання актуальної бази даних хворих на вірусний гепатит С по області. Коли ця база буде актуалізована, 2000 наявних доз можна буде роздати конкретним людям, але потрібно поспішати: термін придатності ліків – до 2021 року.

– По області ми ці дози будемо роздавати, швидше за все, через сімейних лікарів. Звичайно, наші плани порушив карантин – міський центр по гепатитах, який знаходився на території інфекційної лікарні, зараз закритий. Але як тільки ми будемо розуміти, куди і скільки доз передавати, ми це зробимо негайно. Думаю, що це питання кількох місяців, – говорить Наталя Шепилєва.

  Здебільшого допоможе з виявленням заражених і той факт, що після старту медичної реформи кров на маркер гепатиту С можна здати безкоштовно, за направленням сімейного лікаря. Наталя Шепилєва радить усім, хто відповідально ставиться до свого здоров’я, робити це щороку. Знищити «ласкавого вбивцю» можна тільки спільними зусиллями.