Заміновані поля та 60 тисяч померлих свиней: як виживає агрокомбінат «Слобожанський» на Харківщині

Розграбували та знищили

Як повідомляє медіа «Слобідський край», у Чкаловській громаді розташовано найбільший у регіоні агрокомплекс «Слобожанський». До повномасштабного вторгнення на двох фермах у Чкаловському та Іванівці вирощували близько 70 тисяч голів свиней. А під час окупації на території підприємства сталася справжня трагедія, наслідки якої підприємство долає і зараз, через рік після звільнення.

Наразі агроферма працює лише на п’яту частину від своєї максимальної потужності.

Ферма у селищі Чкаловське не працює. Ворожими артилерійськими та ракетними обстрілами тут зруйновано 34 корпуси відгодівельного комплексу. Чотири корпуси племінного репродуктора розбиті в селі Іванівка. Окупанти викрали більшість техніки з автотракторного парку, розграбували адмінбудівлю та склади забійного цеху.

– Вибивали двері, заходили в сараї, розстрілювали тварин. І потім кидали собі одразу в КАМАЗи. По моїх колегах буряти стріляли, просто не давали навіть доїхати до ферми. Коли ми видавали свиней, також велися обстріли. Вони не дозволяли вивозити трупи тварин. А трупів було багато, бо годувати було практично нічим, завести ветпрепарати – неможливо, як і вивезти тварин, – розповідає генеральний директор агрокомбінату «Слобожанський» Денис Прокопець.

Зруйновані сараї свинокомплексу

Свині розміновували території

Комбікормовий завод свинокомплексу окупанти щільно закидували мінами-пелюстками. В окупації розмінуванням, звичайно, ніхто не займався. Але це була велика небезпека для робітників підприємства, які залишилися доглядати свиней. Тому було прийнято важке рішення.

– Ми випускали свиней із сараїв, щоб вони бігли територією та розміновували її. Близько 20 % поголів’я були скалічені – без лап, щелеп чи з іншими ушкодженнями. Але свою місію вони виконували, щоб люди не наступили на ці «пелюстки», – розповідає Денис Прокопець.

У комбікормовий завод було і декілька прильотів. Зробити повноцінний корм було неможливо, тому на підприємстві пробували годувати свиней цілим зерном.

– Їх шлунок просто не перетравлював ціле зерно. Як воно зайшло, так і вийшло. До цього додайте також відсутність води. Це був лютий, у нас були генератори, ми готувалися до посівної. Звичайно, мали запаси пального, але було і мародерство. Тож у підсумку нам не вистачило того, що ми запасли, – ділиться генеральний директор.

Дизельні генератори вмикали лише на кілька годин в день. Також підприємство давало воду жителям Чкаловського зі свердловин, але погодинно.

– З окупації ми вийшли з 10 % від усього поголів’я. Частина померла від голоду та хвороб, частину віддали місцевим жителям, інші підірвалися на мінах, когось покрали. Деяких ми продавали по собівартості, щоб виплатити зарплатню працівникам, бо шість місяців її не було. Банкоматів не було, гроші завезти неможливо. Так і викручувалися, – каже Денис Прокопець.

Жертвували поголів’ям

Уже після деокупації в Іванівці через брак кормів, відсутність логістики та малу кількість працівників підприємству довелося жертвувати своїм поголів’ям.

– Ми обрали пріоритетну групу – 1200 свиноматок, а інших роздавали. Я, коли їздив деокупованими громадами, дізнався, що наші свині в Куп’янську, Шевченковому та багатьох інших населених пунктах були. Віддавали, щоб вони просто не вмирали від голоду, – ділиться підприємець.

До слова, раніше на підприємстві було від чотирьох до шести тисяч свиноматок. Утім, у липні цього року свинокомплекс навіть мав перших товарних свиней. Наразі тут хочуть запустити ще тисячу свиноматок. Денис Прокопець каже, що інвесторам було достатньо того, щоб ЗСУ відігнали окупантів за річку Оскіл.

– Люди інвестують. Зараз заливаємо основну ферму «Промзона» у Чкаловському, щоб сюди також поставити свиноматок, – говорить генеральний директор «Слобожанського».

Комбікормовий завод у Чкаловському

А от цілеспрямованої допомоги від міжнародних організацій для підприємства, на жаль, немає. У мирні часи свинокомплекс забезпечував м’ясом велику частину ринку Харківської області та був найбільшим платником податків у Чкаловській громаді. Наразі для відновлення життєдіяльності підприємства необхідно чимало ресурсів та грошей. Агрокомбінат «Слобожанський» підготував позови у міжнародні суди до росії на пів мільярда гривень, проте, коли з’явиться можливість отримати компенсацію – невідомо. Тож підтримка їм просто необхідна.

– Ми привертаємо увагу до біди, яка сталася. Багато спілкуюся з європейськими та американськими партнерами. Але так, щоб нам хтось сказав, наприклад: «От візьміть корми або ветпрепарати», ні, такого не було. Нам ДАР (Державний аграрний реєстр) надав 50 рукавів для зберігання зерна. Також були прострочені вакцини, ми і їх взяли. Це, мабуть, і вся допомога, яку ми отримали за цей час, – зазначає підприємець.

Найбільша проблема – замінування

Складна ситуація з тваринництвом не єдина проблема на підприємстві. Наразі нагальним та болючим питанням залишаються заміновані поля. В оренді підприємства перебувало 6,5 тисячі гектарів земель. Тут вирощували кукурудзу, пшеницю та соняшник.

– Це проблема всієї громади. Так, ми змогли купити автопілот, що можемо, те самостійно  розміновуємо, але щільність замінувань дуже велика. До цього, уявіть, у нас дві тисячі пайовиків. Ми не заплатили за 2022 рік, бо нічого не виростили, а тільки втратили. Плюс у нас зобов’язання перед фізичними особами. Ми не заплатили ще в цьому році, бо взагалі думали, чи засіємо хоча б 300–500 гектарів. Але вдалося засіяти майже тисячу гектарів, – каже Денис Прокопець.

Розмінування власними силами

За його словами, пайовики, які були у громаді під час окупації, розуміють проблему. Вони бачили, як горіло зерно на полях, та знають, як ризиковано для механізаторів виходити у поле.

– Я чесно сказав, що не зможу заплатити 100 % орендної плати, заплачу частину, з того, що вирощу. Місцеві погодились. Окремі люди не розуміють, у чому справа. Я таким кажу, що це їх власність, якщо ввійдемо до Євросоюзу, то ті три гектари будуть коштувати 10 тисяч доларів. Зараз ми за свої кошти їх розміновуємо. Тобто ми вашу власність, яка зараз нічого не коштує, приводимо до належного стану. Тож і ви розумійте нас, – зазначає підприємець.

Ще одна проблема «Слобожанського» наразі – неможливо взяти кредит для відновлення. Як тільки банки чують, що підприємство з деокупованої території, одразу відмовляють через близькість до зони бойових дій.

Бажаючих працювати немає

До повномасштабного вторгнення у «Слобожанському» працювало 40 механізаторів та 30 водіїв. Узимку цього року підприємству довелося звільнити майже половину штату.

– Звісно, люди не сиділи, не чекали, поки ми поновимо роботу. Зі свого боку ми не могли, коли в нас була така кількість механізаторів і 300 гектарів землі, всіх тримати й платити зарплатню, – каже Денис Прокопець.

А тепер ситуація трохи покращилася і робочі місця є, а от людей немає. Велика частина працівників виїхала в інші регіони України або за кордон.

– Зараз ми вже шукаємо механізаторів та водіїв. Наразі заробітна плата для механізаторів вища, ніж минулого року. Додаємо хлопцям гроші за ризик. Але вони бояться виходити у поле. Не хочуть і все, з цим нічого не зробиш, – констатує генеральний директор підприємства.

Наразі «Слобожанський» планує збільшити кількість свиноматок та потроху знову розширювати свою роботу.

– Стосовно перспектив – усе залежить від ЗСУ, звісно. Без них зараз ніякі серйозні інвестиції, перспективи або навіть бюджетування не мають сенсу. Все залежить від того, наскільки далеко від нас буде лінія фронту та навіть від того, чи можна буде брати кредит на відновлення, – говорить Денис Прокопець.

 Нагадаємо, у Михайлівці відремонтували водонапірну башту. 

Нагадаємо, у Чкаловському відкрили оновлене приміщення «швидкої допомоги». 

Нагадаємо, жителі села Леб’яже Чкаловської громади Харківської області з грудня минулого року плетуть маскувальні сітки.