Ремонтують, будують та якісно лікують: на Балаклійщині відкрили нову амбулаторію

Кілька років тому амбулаторію в селі Теплянка Балаклійського району, де лікувалося більше 2000 людей, визнали аварійною. Саме тому два роки місцеві медики змушені були лікувати людей у пристосованому приміщенні, де не було ані достатньо місця, а ні відповідних умов. Усе змінилося минулого тижня, коли в сусідньому селі Веселе відкрили новозбудовану амбулаторію, це відбулося в рамках медичної реформи, одним з компонентів якої стало збільшення доступності медичної допомоги на первинній ланці в сільській місцевості.

Екстремальні умови

До цього жителів десяти сіл Веселівської та Вишнівської сільрад обслуговували в амбулаторії загальної практики – сімейної медицини в селі Теплянка, а також у невеличкому фельдшерсько-акушерському пункті у Веселому. Будівлю амбулаторії було зведено ще в середині 80-х років. Проте з часом лікування пацієнтів у цьому медзакладі стало небезпечним, адже через особливості ґрунту та часті зсуви споруда стала аварійною.

Через аварійність у 2017 році амбулаторію в Теплянці закрили. Медики переїхали до села Веселого і приймали пацієнтів на базі місцевого ФАПу. Проте й у цьому приміщенні лікарі не змогли працювати повноцінно:

– Не вистачало ні місця, ні гідних умов для прийому, – згадує лікар. 
Саме тому, коли в рамках медичної реформи в Україні стартувала програма будівництва сільських амбулаторій, передбачена Законом «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості», у Балаклійському районі відразу визначились із місцем розташування нових медзакладів.

Загалом на Харківщині, відповідно до планів Міністерства охорони здоров’я, має з’явитися 50 нових амбулаторій, в Україні – 516. Згідно із законом, нові медичні заклади мають укріпити позиції сільської медицини та наблизити послуги до людей, адже в усьому світі медики «первинки» відпрацьовують та вирішують на місці до 80 % звернень.

Однією з причин неефективності первинної ланки медицини в Україні є неправильні підходи до фінансування і, відповідно, відсутність умов та необхідного обладнання в сільських медзакладах. Так, за даними МОЗу, до медичної реформи, станом на 2017 рік, 71 % українських ФАПів не мали водопостачання, у 75 % не було водовідведення, а у 82 % сільських амбулаторій – санвузлів. Для підвищення доступності до якісної медичної допомоги на первинному рівні було визначено завдання створення повноцінної мережі медичних амбулаторій з комфортними умовами та необхідним обладнанням.

Не тільки лікування, а й профілактика

Окрім Веселого, відповідно до програми, новозбудована амбулаторія на Балаклійщині запрацює ще й у селищі Савинці. Тут медичний заклад з двома квартирами розрахований не на одного, як у Веселому, а на трьох лікарів. А поки в Савинцях будівельники завершують останні штрихи новобудови, 17 жовтня веселівська амбулаторія вже прийняла своїх перших пацієнтів. Медзаклад з житлом для лікаря з’явився неподалік автодороги Харків – Київ – Довжанський. Загалом тут обслуговуватимуться трохи більше ніж 2000 пацієнтів.

– Окрім комфортних умов для пацієнтів і достатньої бази для лікування, у нас з’явилася потужна база для профілактики та проведення діагностичної роботи. Працюють два кардіографи, фізіоапаратура, є лабораторне обладнання, процедурна, а також аптечний пункт, якого раніше в селі взагалі не було, – розповідає сімейний лікар.

Також для надання невідкладної медичної допомоги амбулаторія має у своєму розпорядженні новий автомобіль RenaultDuster, який було придбано за державний кошт.
– Усі звикли, що сільська медицина фінансується за залишковим принципом, а в сільських амбулаторіях та ФАПах немає навіть найнеобхідніших умов. Проте тепер у нас усе змінилося, – додєв Віктор Федоренко.

Залишковий принцип – у минулому

Фінансування за залишковим принципом залишилося в минулому, і сьогодні для роботи сільських медиків і лікування пацієнтів на Балаклійщині створено комфортні умови, каже директорка Балаклійського центру первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) Тамара Пересічанська. Зі стартом реформи з 2017 року в первинну ланку медицини Балаклійщини інвестували більш ніж 21 мільйон гривень, з яких 12,6 мільйона гривень – на будівництво нової амбулаторії. Це гроші державного, обласного та районного бюджетів, які спрямували на капітальні та поточні ремонти медзакладів, закупівлю медичного та комп’ютерного обладнання, транспорту та іншого необхідного для роботи медиків оснащення.

Новий етап у житті медиків району розпочався у 2018 році, коли Балаклійський ЦПМСД пройшов шлях автономізації. Нагадаємо, закон щодо автономізації лікарень набув чинності у 2017 році. Відповідно до нього, медичні заклади отримали статус некомерційних комунальних підприємств, що дозволило розширити права медичних закладів до рівня всіх інших суб’єктів господарювання. Після автономізації з квітня 2018 року пацієнти почали обирати своїх сімейних лікарів (які зареєструвались у національній системі eHealth) і підписувати з ними декларації. А вже з липня перші заклади долучились до нових принципів фінансування – «гроші ходять за пацієнтом», який передбачає, що розмір фінансування медзакладу прямо залежить від кількості пацієнтів. Для цього вони уклали договори з Національною службою здоров’я України.

На сьогодні в Балаклійському районі працює 41 сімейний лікар, з якими декларацію уклали близько 76 % з 81 тисячі населення району. У середньому на одного сімейного лікаря в районі припадає близько 1600 пацієнтів. За словами Тамари Пересічанської, реформа переформатувала принцип роботи медиків.
– Сьогодні медик сам зацікавлений обслуговувати пацієнта і робити це якісно, адже його заробітна плата залежить від кількості декларацій. Так, після автономізації заробітні плати лікарів у деяких випадках зросли втричі, – пояснює директорка Центру.

Молодь повертається

Вищі заробітні плати та комфортні умови праці дали свої результати, і вже цього року в амбулаторії району прийшли працювати три молоді медики. Двома лікарями поповнились амбулаторії в Балаклії, ще одна молода фахівчиня працює в селі Шевелівка.

За словами очільниці ЦПМСД, окрім зростання заробітних плат, разом з відпускними вперше за багато років цьогоріч лікарі отримують гроші на оздоровлення в розмірі мінімального окладу.

Зручна телемедицина

Аби послуги ставали якіснішими, на Балаклійщині почали запроваджувати телемедицину, яка необхідна, аби надати жителям сільської місцевості доступ до найкращих обласних лікарів.

У 2019 році в рамках медичної реформи ця послуга запрацювала в тестовому режимі поки у п’ятьох областях країни, зокрема й на Харківщині. Окрім Балаклійщини, тестувати телемедицину почали ще в п’ятьох районах області – Красноградському, Чугуївському, Барвінківському, Харківському та Краснокутському.

Як згадує Тамара Пересічанська, ще рік тому медики самі дивувалися цьому поняттю і взагалі не уявляли, як телемедицина працюватиме. Проте вже цього року така послуга серед пацієнтів набирає дедалі більшої популярності.
– Зараз лікарі нашої амбулаторії № 1 практикують консультації по скайпу з фахівцями закладів третього рівня. Однією з переваг цієї послуги є те, що людина може прийти і проконсультуватися в районі з медиком з Харкова. Це зручно та економить час і фінанси пацієнта. Тож маємо надію, що такі послуги запрацюють і в сільських амбулаторіях, – сподівається директорка.

Саме тому в амбулаторії, де працює телемедицина, вже неодноразово навчали медиків із сільських закладів району, аби вони були готовими до нововведень. Балаклійські лікарі – активні учасники різноманітних тренінгів і навчань, необхідних для підвищення кваліфікації та праці в умовах медичних змін.

Один з проектів, який допоміг перелаштуватися лікарям і пройти шлях автономізації, має назву «Ефективна первинна медицина в громаді». Він реалізується в рамках програми ЄС «Підтримка громадянського суспільства, місцевих влад та прав людини» Харківською обласною радою, Асоціацією органів місцевого самоврядування в Харківській області, ГО «Агенція змін «Перспектива» та ГС «Українсько-Німецька Медична Асоціація» за фінансової підтримки Європейського Союзу.
– До автономізації ми не були знайомі з особливостями фінансування, юридичними аспектами та іншими напрямами менеджерської діяльності. Тому такі тренінги були необхідні, аби працювати в нових умовах, – пояснює Тамара Пересічанська.

«Слобідський край» продовжує спецпроект «Великий Єврочелендж»! Він триватиме чотири місяці, і за цей час редакція відшукає історії успіху впровадження проєвропейських реформ у кожному районі Харківської області. Про свої успіхи вже розповідали 17 районів і місто Харків, естафету підхопила Балаклійщина й далі передає Красноградському району – про нього читайте в одному з наступних номерів «СК». А якщо маєте що розповісти про свій район, пишіть нам на [email protected]. Долучайтеся до нашого «Великого Єврочеленджу»!