Щоденник Єврочеленджу: історії успіху в енергетиці, медицині, освіті та бізнесі

Найекономніше ОСББ Чугуєва

Після створення ОСББ «Ельдорадо-126» мешканці звичайної чугуївської дев’ятиповерхівки взяли курс на ощадність і залучили близько півтора мільйона гривень на енергомодернізацію свого житла. Зокрема, завдяки участі в державній, обласній і міській програмі «теплих кредитів» цей будинок став найекономнішим у місті. Нагадаємо, ця урядова підтримка для населення та ОСББ стартувала в Україні 2014 року й передбачає відшкодування з держбюджету коштів на енергоефективні заходи. Підвищення енергоефективності житлових будинків – одна зі складових реформ енергоефективності, реалізувати яку Україна взялася, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС та набувши членство в Енергетичному Співтоваристві

Як розповів голова правління ОСББ «Ельдорадо-126» Юрій Скоробагатько, перший «теплий кредит» витратили на 68 вікон, які змінили в під’їздах та на даху. Також установили нові тамбурні і дахові двері. Вартість робіт сягнула 200 тисяч гривень, з яких більш ніж 80 % компенсували по «теплих кредитах».

У 2017 році модернізували систему освітлення в під’їздах, установивши датчики руху, енергозберігаючі лампи та електропроводку. Повністю утеплили горище, змінили частину дверей та вікон місць загального користування. Того року за «теплими кредитами» компенсували всю суму кредиту – 300 тисяч гривень, а жителі сплатили тільки за роботи.

Наступним кроком для цього ОСББ стало облаштування у 2018 році індивідуальних теплових пунктів, аби збалансувати подачу тепла в середні та крайні під’їзди, створити в помешканнях комфортну температуру й не обігрівати вулицю.

Цього року ОСББ одним з перших в області отримало «теплі кредити» на заміну 80 вікон у самих квартирах.

Завдяки енергозберігаючим заходам споживання теплової енергії в «Ельдорадо-126» зменшили майже вдвічі.

Освіта без бар’єрів у Пісочині

9-річна Анна Кобець має проблеми опорно-рухового апарату й пересувається на візку. Вони з мамою переїхали з рідної Полтави на Харківщину, бо саме тут Ані призначили реабілітацію. Оселилася родина в бабусі в Пісочині. Там же у 2017 році Аня пішла в перший клас загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів «Мобіль», у якій створено всі умови для діток з обмеженими можливостями. Це стало можливим завдяки реформі освіти в Україні.

У 2010 році МОН запустило в роботу Концепцію розвитку інклюзивної освіти, а у 2011 році вийшла постанова Кабміну «Про затвердження порядку організації інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах». Однак цих змін виявилось недостатньо. Істотні зміни настали в жовтні 2018-го, коли в Україні набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг». Відповідно до закону, місцева влада повинна забезпечити доступ дітей з особливими потребами до будівель, споруд і приміщень закладів освіти, а школа та дитсадок мають забезпечити доступ до освітнього процесу асистента такої дитини. У «Мобілі», який було збудовано «з нуля» у 2017 році на кошти селищного, районного, обласного та державного бюджетів, уже на стоянці передбачено місце для дітей на візках, яких привозять на машинах. Бордюр зробили зрізаним. На вході у школу є пандус, а всередині всі двері й поріжки розраховані на те, щоб людина на візку спокійно проїхала, є спеціальний ліфт з поручнем на зручній висоті.

Коли школяр з інвалідністю втомиться на уроці, то в його розпорядженні є спеціальна кімната психологічного розвантаження.

Аня має асистентку – вона зустрічає дівчинку біля порога школи й супроводжує протягом дня.

Власний енергоменджер у громаді

У Мереф’янській ОТГ підрахували, що через незадовільний рівень енергоефективності бюджетних будівель споживання ресурсів у них перевищує середній європейський показник у півтора – три рази. Водночас завдяки децентралізації влада ОТГ зрозуміла, що таке фіскальна відповідальність, і визначила пріоритетом вкладати кошти в енергоефективність.

Тому у 2017 році на виконання розпорядження Кабміну «Про затвердження Плану заходів із впровадження систем енергетичного менеджменту в бюджетних установах» депутати Мереф’янської міськради затвердили Положення про систему енергетичного менеджменту та енергетичного моніторингу в бюджетній сфері та ввели посаду енергоменеджера.

– Розпочали зі звичайної Google-таблиці, дані в яку щодня вносили всі завгоспи або директори бюджетних установ громади. Я збирала цю інформацію в Excel, аби моніторити та аналізувати споживання енергії в кожній будівлі. 2018-го ми встановили спеціальне програмне забезпечення, – розповіла енергоменеджер Мереф’янської ОТГ Олена Броварник. – Програма автоматично вираховує ліміти споживання та базову лінію.

Так в ОТГ зрозуміли, які заходи дають найбільшу економію, і продовжили інвестувати в енергоощадність більш стратегічно. Із 2017 року у власні енергозберігаючі проекти тут вклали близько 3,5 мільйона гривень з обласного та місцевого бюджетів.

За ці кошти в закладах освіти і культури замінили 85 % вікон на енергозберігаючі, у школах установили рекуператори, утеплили теплотраси. Це дало близько 15 % економії тепла щорічно.

Близько 30 % економії електроенергії в дитсадках і школах у громаді отримали за рахунок заміни конфорок на плитах у харчоблоках.

100 % систем освітлення в бюджетній сфері було замінено на енергоощадні. Загалом ці заходи дали економію в 10 000 кіловатів на місяць.

Заради економії бюджету у громаді переходять на альтернативне опалення, і для об’єктів бюджетної сфери використовують твердопаливні котельні. Із запуском першої котельні, яка почала опалювати школу та дитсадок, витрати на тепло в цих закладах зменшилися на 50 %.

Успішні кейси «первинки»

У 2018 році в Україні стартувала реформа системи охорони здоров’я, яка покликана забезпечити більшу доступність до якісної медичної допомоги. З квітня почали запроваджувати вільний вибір пацієнтом лікаря первинної ланки – терапевта, педіатра або сімейного лікаря, а з липня – новий принцип фінансування первинної ланки «гроші ходять за пацієнтом». З огляду на численні виклики впровадження змін, у вересні 2018 року в рамках Програми Євросоюзу «Підтримка громадянського суспільства, місцевих влад та прав людини» на Харківщині стартував проект «Ефективна первинна медицина в нромаді», який триватиме до 2021 року. Головним виконавцем проекту є Харківська облрада.

У рамках проекту європейські партнери виділили 501 тисячу євро, співфінансування з обласного бюджету становило 60 тисяч євро. У рамках цього проекту вже понад 300 медиків з різних районів області змогли ознайомитися із сучасними методами та підходами в роботі за нової системи фінансування охорони здоров’я.

Одним з учасників проекту був Центр первинної медичної допомоги № 3 Харківського району, до складу якого входить вісім амбулаторій і чотири ФАПи. За словами головної лікарки ЦПМСД Світлани Потабенко, до старту медреформи вона та її колеги не замислювалися над тим, що таке комунікація з пацієнтами, клієнтський сервіс, стратегічне планування тощо. Тепер саме на цих моментах їх медзаклад робить акценти.

Серед завдань реформи також і зміна ставлення пацієнта до свого здоров’я. Для цього на Харківщині у 2019 році в рамках зазначеного проекту ЄС було проведено два Ярмарки здоров’я, там свій стан здоров’я перевірили понад 1300 відвідувачів.

Відбувся і ярмарок вакансій, де 25 медичних закладів презентували свої вакансії, а понад 800 молодих лікарів могли поспілкуватися з роботодавцями.

Євроінтеграція через навчання

У рамках співробітництва з ЄС у 2014 році Україна долучилася до міжнародної освітньої програми Еразмус+. Одним з найактивніших учасників програми на Харківщині є ХНУ імені В. Н. Каразіна.

Зокрема, за програмою Жан Моне (з 2014-го діє в рамках Еразмус+) ВНЗ працює з 2013 року.

За словами начальника Управління міжнародних відносин ХНУ імені В. Н. Каразіна Олександра Хижняка, такі програми, як Жан Моне, дають можливості якісно ознайомитися з традиціями освіти в ЄС і утвердити ці стандарти у своєму університеті.

Завдяки перемозі в конкурсі Жан Моне в університеті з’явилися п’ять курсів лекцій про політику Євросоюзу, які читають і каразінські викладачі, і працівники європейських університетів та науково-дослідних установ, зокрема з Італії, Німеччини, Швейцарії та Фінляндії.

– Це дозволяє нам безпосередньо ознайомитися з досвідом європейських колег і, відповідно, забезпечити вищий рівень викладання, – зазначає координатор проекту «Зовнішня політика Європейського Союзу» Аліна Червяцова.

Інша можливість для вищої освіти в рамках програми Еразмус+ – це міжнародні обміни студентами, завдяки яким українці можуть поїхати до іноземних університетів і прослухати там курс лекцій.

Український одяг для малюків Європи

Багатьом українським підприємствам треба дослідити європейський ринок і підготувати виробництво, перш ніж почати туди експортувати продукцію. Така експертиза ринку була потрібна й харківському підприємству з виробництва дитячого одягу «Габбі».

Як розповідає засновник підприємства Юрій Габунія, компанія вирішила експортувати свою продукцію на ринки ЄС, адже внутрішній ринок виробництва одягу падає. А в Євросоюзі – один з найбільших ринків світу. До того ж у рамках Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі український одяг уже може імпортуватися на ринок ЄС без сплати ввізних мит.

Юрій Габунія дізнався про проект EU4Business, що реалізується партнерськими організаціями Євросоюзу, у тому числі Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Нагадаємо, ЄС започаткував ряд проектів у рамках Європейської політики сусідства для допомоги українському малому та середньому бізнесу.

– Ми подали заявку та пакет документів. Спільно з ЄБРР знайшли компанію, яка проводить такі маркетингові дослідження, і ЄБРР частково оплатив його в рамках проекту. Разом ми провели потрібну роботу й у серпні отримали інформацію, яка допоможе нам працювати на зовнішніх ринках. Це дослідження дало нам поштовх, щоб серйозніше дивитися в бік експорту, – зазначає Юрій Габунія.

Харківські виробники зрозуміли, що потрібно попрацювати над дизайном і кольоровою гамою продукції, а також довести виробничі процеси до європейських стандартів.

На підприємстві сподіваються, що зміни, які вони застосують для виходу товару на експорт, допоможуть покращити позиції виробника й на внутрішньому ринку.

І для розваг, і для флоту

Історія харківської компанії «GRAND MARIN», що виготовляє надувні човни з жорстким дном, розпочалася у 2001 році.

– Спочатку на виробництві працювало близько 20 осіб, сьогодні – 260. На початку ми виробляли до 700 човнів на рік, але вони були маленькі, довжиною 3 метри, – розповідає власник підприємства Тарас Сітенко.

Із 2014 року підприємство почало стрімко розвиватися та значно розширило свій модельний ряд. Одним з чинників позитивної динаміки було підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

– Після підписання Угоди зменшилися мита на імпортні комплектуючі, нам це допомогло сформувати більш конкурентоспроможну ціну, – додає заступник комерційного директора компанії Дмитро Бородін. – Завдяки цьому протягом чотирьох років ми не підвищували ціну на наші човни.

Для європейських партнерів, що торгують харківськими човнами на ринку ЄС, також зменшилося ввізне мито, це дозволило їм сформувати цікаву для їхнього локального ринку ціну.

– Зараз наш основний товар – це п’ятиметрові човни, є і човни по 7,5 та по 8,5 метра. З наступного року запускаємо виробництво 9,5-метрових. Середня вартість човна – 30–40 тисяч євро, а човен 8,5 метра може коштувати 150 тисяч євро, – каже Тарас Сітенко. – Виробляємо 1500 елітних човнів на рік.

Останні п’ять років компанія щорічно демонструє зростання – від 17 % до 49 %. Розвиток відчули всі працівники. Середня зарплата на виробництві складає близько 22 тисяч гривень.

Човни бренду «GRAND» відповідають вимогам міжнародних стандартів ISO/FDIS-6185, Директиві Європейського співтовариства 2013/53/EU, що стосується судів для відпочинку, та безлічі інших вимог міжнародних і національних стандартів якості. У 2017 році підприємство отримало сертифікат міжнародного стандарту системи управління якістю ISO 9001:2015, визнаного в більш ніж 170 країнах.

«GRAND» має близько 25 дистриб’юторів по всьому світу, з європейських країн не охоплені лише Болгарія, Румунія і Фінляндія.

Човни харківського виробництва купують і державні структури: МНС Чехії та норвезький рибальський флот.

Харківські солодощі в ЄС

Майже двадцять років у Харкові працює кондитерська фабрика «Кондитер Т-Престиж». Вона пройшла шлях від невеликого ФОПу до підприємства, продукцію якого сьогодні можна придбати у країнах ЄС, Близького Сходу, а також у Канаді та США. Свій експортний шлях підприємство почало у 2014 році, коли Україна підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом.

Усвідомлюючи перспективи відкриття нових ринків та неминучість реформ, над підготовкою яких упродовж років ще до підписання Угоди з Євросоюзом працював уряд України, у 2013 році на цьому виробництві запровадили Систему управління безпечністю харчових продуктів у відповідності до міжнародного стандарту ІSO 22000.

– Нова система запровадила абсолютно нові правила, які вимагають більш сумлінного підходу до своєї діяльності кожного працівника, чітке закріплення відповідальності. Істотна зміна в тому, що контролю піддається не тільки готова продукція, а й усі етапи технологічного ланцюга, і безпечність і якість продукції досягається шляхом аналізу та контролю небезпечних факторів хімічного, мікробіологічного та фізичного походження від сировини до споживання готової продукції, – пояснив бренд-менеджер фабрики Максим Рижков.

За його словами, тотальний контроль на виробництві, а також система державного нагляду, яка запрацювала з цього року після скасування мораторію на перевірки, тримає виробника в постійному тонусі.

Запровадження європейських стандартів відкрило двері для харківського підприємства на зовнішні ринки. У 2014 році кондитерська фабрика зробила першу поставку за кордон, а сьогодні експортує свою продукцію у 15 країн, серед яких переважає Євросоюз: Литва, Латвія, Естонія, Румунія, Швеція, Німеччина, Болгарія та Польща.

Газета «Слобідський край» з серпня по листопад 2019 року бере участь у проекті «Просування реформ в регіони» за сприяння Європейського Союзу (https://ec.europa.eu/europeaid), який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і «Європейською правдою». Окремі думки, висловлені у статтях, підготовлених у рамках проекту, є особистою позицією авторів газети і жодним чином не відображають точку зору Європейського Союзу.