Валківська громада: змінити свідомість людей, щоб рухатися вперед

На відміну від тих громад, які утворилися добровільно, Валківська територіальна громада була утворена адміністративним шляхом, і це відбилося на її розвитку. Про проблеми громади та її досягнення, про виклики для влади та напрям подальшого руху йшла мова під час панельної дискусії в рамках проєкту «Зміни себе – зміни громаду», яка пройшла у Валках 24 грудня.

У заході взяли участь адміністрація громади, старости, члени виконкому Валківської міської ради, експерти з децентралізації. «Звірити напрям» руху громади допомагали голова ГО «Центр розвитку місцевого самоврядування» Діана Баринова та експерт з децентралізації та місцевого розвитку цього громадського об’єднання Віктор Нестеренко.

Валківська міська територіальна громада є лідером на Харківщині за кількістю населених пунктів, які входять до складу громади (їх 102), та посідає 11 місце серед 56 громад області за площею та населенням.

Цей рік для неї став пробним, адже в умовах утворення нової системи відносин між владою та громадою постало багато проблем, і головною, за словами учасників панельної дискусії, стало небажання людей бачити зроблене та певний інфантилізм: «влада повинна людині щось зробити», а не «люди роблять, а влада допомагає».

Читайте також:Як бюджетні новації вплинуть на місцеві ради Харківщини

Причину цього Валківський міський голова Валерій Скрипніченко бачить у тому, що люди опинились неготовими до процесів децентралізації: «Коли пропонувалось добровільне об’єднання громад, коли можна було отримати преференції від державного бюджету — ми свій шанс втратили. Але найголовніше — ми втратили шанс змінити свідомість людей, ставлення людей до влади. Там, де громада утворилась добровільно — прийшло розуміння: громада — це «ми». А якщо ми змінили тільки вивіску, у свідомості нічого не змінилось».

У Валках у перший рік роботи сконцентрувалися на стратегічних діях. Сформували структури виконкому, які працюють у спокійному режимі, розробили та затвердили Статут громади, почали будувати нові відносини з депутатами та старостинськими округами. «Ми сказали, що ми не будемо планувати за вас ваші видатки як ми їх бачимо. Ми хочемо почути від це вас. Вони відпрацювали свої побажання, ми їх включили до бюджету та задовольнили всі, а в дошкільній сфері — навіть на 150 відсотків від того, що просили», — каже Валерій Скрипніченко. А ще велику надію щодо зміни свідомості людей у Валках покладають на інститут старост.

У Валківській громаді старосту сприймають як такого собі зв’язківця між громадою і владою, адже він бачить проблеми очами людей і вирішує — або виносить їх на вищий рівень. За словами голови Валківської громади, старостинські округи очолюють зараз енергійні, креативні люди, які переймаються своєю територією.

Анатолія Скрипника буквально напередодні панельної дискусії обрали старостою Високопільського старостинського округу, який поєднав три населені пункти — Високопілля, Гвоздьове і Перекіп. Працюючи у Високопіллі, Анатолій сформував навколо себе групу з 10–15 активних однодумців і почав діяти, сказавши: «Те, що від мене залежить, ми будемо самі робити, а інші проблеми — виносити на вищий рівень». Щоб люди бачили, що зроблено і що буде робитися, налаштував комунікацію, створивши групу у фейсбуці та вайбері, де обговорюються всі питання.

У старости Заміського старостинського округу Михайла Єфіменка громада специфічна: до неї входить 10 населених пунктів, але є такі, в яких усього двоє жителів, та ще й похилого віку. Організувати доставку продуктів, пошти — непросте питання. Михайло Єфіменко вважає, що треба рухатися невеличкими кроками, але щоб люди це бачили. «Ось, наприклад, таке проблемне питання — розподіл земельних ділянок під городи. Ми зробили це відкрито, прозоро, із взаєморозумінням, і на сьогоднішній день маємо левову частку задоволених людей», — наводить він приклад.

Присутні на панельній дискусії зазначили, що навчання та обмін досвідом — дуже важливий елемент у діяльності старост. Це не тільки поїздки в інші громади, щоб підгледіти якісь цікаві практики (це вже робиться), а й більш фундаментальне навчання. Діана Баринова запросила старост Валківщини на навчання в школу старост до Івано-Франківська. На її думку, найголовнішим викликом 2022 року для старост Валківщини буде налагодження комунікації з населенням.

Як задіяти — повноцінно та всебічно — людський капітал, щоб усе своє життя людина могла провести в громаді й не шукала щастя десь осторонь? Це — стратегічне завдання для громад.

Читайте також: Із польських гмін - у громади Харківщини: який досвід ЄС може стати реальністю українських сіл

Як наголосив експерт з децентралізації та місцевого розвитку ГО «Центр розвитку місцевого самоврядування» Віктор Нестеренко, від народження до смерті не має бути такого віку, яким би в громаді не переймалися. «Якщо немає садка — батьки (а це активно працюючі люди) виїдуть; якщо з молоддю не працювати — вони з громади чкурнуть. Зараз зовсім інше завдання для освіти: школа повинна виховати патріота громади з відповідним рівнем освіти, для того щоб він знайшов роботу в громаді. Щодо працездатного населення, то треба створювати умови не тільки для роботи, а й для відпочинку людини. Коли я, працююча людина, розумію, що для мене потім як для пенсіонера в громаді не буде створено умов, я шукатиму варіант, де мені краще провести старість», — розмірковує він.

Для того щоб створити умови для комфортного життя людей та об’єднати різні вікові категорії, щоб громада відчула себе єдиною, на Валківщині запозичують досвід інших країн. «Це я бачив у Польщі в деяких маленьких ґмінах, — розповідає Валківський міський голова Валерій Скрипніченко. — Наприклад, у невеличкому селі був клуб, була бібліотека; люди зрозуміли, що їм це невигідно, і вони об’єднали все це в одному приміщенні. Там є кімната, де працює зубний лікар, коли приїжджає в село; є бібліотека — причому у форматі буккросингу; люди там п’ють чай, співають, перукар приїжджає — все це відбувається в одному приміщенні. Головне — всім комфортно, всі спілкуються, село живе, люди згуртовані, як одна родина. Це те, до чого ми будемо прагнути — згуртування громади».

На Валківщині для цього пішли шляхом утворення хабів — у селах на базі бібліотек або клубів робити сучасні, потужні, технічно оснащені громадські простори, де кожний житель громади зможе знайти для себе заняття: школяр — комп’ютер з підключенням до Інтернету або книгу; молодь — місце, де можна провести цікавий захід, ветеранська організація — місце для зборів, чаювання або співів.

Читайте також:Віддалені місця та ЦНАПи «на колесах»: як громади Харківщини наближують послуги до людей

«Цікавий проєкт зараз ми реалізовуємо в Заміському, вже надійшли кошти в сумі 350 тисяч гривень, — каже заступниця Валківського міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади Ольга Борщ. — Це маленьке село, у якому ми будемо робити сучасний хаб; тільки на техніку плануємо витратити 180 тисяч, а ще — на меблі, на нове опалення. Це для нас є пріоритетом: там повинно буди взимку тепло, дуже часто бачимо — пусті бібліотеки або клуби стоять, бо там холодно, і взимку людям просто нікуди піти».

Підсумовуючи панельну дискусію, учасники зазначили, що можливість перевірити себе, поглянути на свої дії під новим кутом, порадитися з експертами, усвідомити проблеми та виявити шляхи їх вирішення є для них дуже важливою. «Сьогоднішню розмову можна охарактеризувати більше як підведення підсумків, ніж як проговорення перспективних планів, — узагальнює староста Заміського старостинського округу Михайло Єфіменко. — Кожен поділився тим, що зробив за рік. Ми можемо бачити, що зробили колеги і що з цього можна зробити в себе».