За 165 днів до війни: зима 1941 на Харківщині на сторінках нашої газети

На сторіччя нам подарували примірник газети за січень 1941 року. Завдяки цьому ми можемо дізнатися, що відбувалося на Харківщині 80 років тому.

Війна з усіма її випробуваннями для харків’ян ще була попереду. Так, вона йшла у Європі; так, у 1939 році уродженців Харківщини призивали для участі у ганебній Радянсько-фінській війні; але ніхто не знав, що мине всього п’ять місяців – і війна почнеться для всіх і для кожного.

А поки що жителів Харківщини хвилюють дуже прості та буденні питання.

Вони завершували ремонт тракторів та готувалися до сівби; обговорювали питання, як побудувати відносини «вчитель-учень», щоб це було і на користь вихованню, і на користь навчанню; планували організовано провести лижний крос профспілок.

З одного номера газети можна дізнатися про агротехнології тих часів, про те, які гуртки існували у першому в країні Харківському палаці піонерів, про те, які наукові питання хвилювали школярів тих часів.

До речі, однією з дописувачок нашої газети була Катерина Твердохліб – колишня наймичка, потім – колгоспна ланкова, а згодом – Герой Соціалістичної Праці.

Отже, 8 січня 1941-го. До початку війни залишилося 165 днів…

 Стахановська школа в колгоспі*

В колгоспі «Більшовик» Валківського району почала працювати колгоспна школа стахановського досвіду. Відбулися перші навчання, на яких бувають присутніми більше 50 чоловік – ланкових, бригадирів, обліковців і рядових колгоспників.

Крім педагогів і агрономів, читають лекції передовикистахановці, які розповідають про свій досвід.

К. Твердохліб, староста школи

Не організують снігозатримання

В цьому році колгоспи Вовчанського району повинні затримати сніг на площі 35.484 га, в тому числі на площі 21.450 га озимих культур. Як же проходить ця важлива робота?

В райземвідділі запевняють, що затримано сніг на площі 10 тис. га. Проте, далеко не так. В абсолютній більшості колгоспів не тільки не проводять снігозатримання, але ще й не підготувались до цього. Для розорювання снігових масивів треба виготувати 132 трикутники, а виготовлено лише 39. З потрібних 283.879 переносних щитів, за даними райземвідділу, є 45.

В райземвідділі і в колгоспах спокійно спостерігають зрив цього заходу. Вони говорять, що будемо хмиз розкидати, розорювати сніг, але коли і чим, невідомо.

Поля колгоспу ім. Ворошилова Тернівської сільради розташувались по шпилях. Тут хоч і є ліси, але вкрай треба на горбах затримувати сніг. Голова колгоспу т. Дронов теж не суперечить, що треба, однак для здійснення цього він нічого не робить, навіть гілок не завіз.

Не краще і в колгоспі «12-річчя Жовтня» Рубіжанської сільради.

Тільки в окремих колгоспах, як «Червона Україна», «17-й партз’їзд» (с. В. Хутора), включились в цю роботу, але проходить вона занадто повільними темпами.

Ів. Грабар

Перша обласна конференція юних техніків

Сьогодні, о 7 годині вечора, в Харківському палаці піонерів відкривається перша обласна творча конференція юних техніків, яку скликає обласна дитяча технічна станція відділу техніки Палацу піонерів.

В конференції беруть участь 200 школярів. Під час конференції працюватиме кілька секцій: радіо, хімічна, фізична і енергетична. Ребята зроблять цікаві наукові доповіді.

Олексій Кісельов (юний дослідник клубу Арктики Палацу піонерів) зробить доповідь про освоєння Арктики за допомогою підводного човна. Костя Чаговець (учень Андріївської школи, Балаклійського району) розповість про творця радіо Попова. Про звукозапис розповість учень 10 класу 44-ї школи Володя Сокрут, про добування хлору – В. Пономаренко, учень Вовчанської середньої школи.

Юний хімік Палацу Толя Митюк (учень 10 класу 30-ї школи) зробить доповідь на тему «Продукти переробки кам’яновугільної смоли». Член клубу юних фізиків Палацу Валя Шендерович доповість про ділення ядер урану, відбудеться ряд інших доповідей.

В роботі конференції візьмуть участь проф. Дружинін і проф. Вальтер.

Нове в передбаченні погоди*

Широкий розвиток сітки метеорологічних станцій, розкиданих на найвіддаленіших окраїнах нашої країни, і розвиток досліджень високих шарів атмосфери за допомогою радіозондів, літаків і аеростатів відкрили нові можливості для уточнення методики передбачення погоди.

Десятки років учені Європи і Америки безрезультатно працювали над питанням математичного вирахування наступної погоди.

В колах метеорологів навіть вважалося, що пройдуть десятки років, поки методами математики вдасться передбачати погоду. Норвезькому вченому Б’єркнесу вдалося скласти диференційне рівняння, за яким стало можливим наперед вирахувати погоду на один день. Однак практично виявилось, що на розв’язання цього рівняння треба витратити цілий місяць.

І ось кілька років тому молодий радянський метеоролог, нині доктор фізико-математичних наук Ілля Афанасійович Кібель, основуючись на результатах найновіших досліджень, взявся за розв’язання цієї проблеми.

Треба було розв’язати складне питання про можливість застосування математичних рівнянь руху рідини до умов реальної атмосфери. Розвиваючи дослідження академіка Н. Е. Кочіна по теорії атмосферних фронтів, І. А. Кібель написав виняткову по своєму практичному значенню роботу «Застосування в метеорології рівнянь механіки бароклінної рідини».

Радянському вченому вдалося знайти основні закони зміни з часом температури і тиску повітря. Так вперше в історії створений математичний метод попереднього вирахування наступної погоди, що має практичне застосування.

В напружені дні боротьби з білофінами цей метод був практично здійснений в бойовій обстановці.

Для Карельського перешийка, Москви і її околиць по методу Кібеля складались прогнози погоди. Звичайно, були помилки і неточності, які вказували на недоробленість методу і закликали до дальшої наполегливої роботи та удосконалення.

Тепер новий математичний метод передбачення погоди уважно вивчається і перевіряється в оперативній роботі в бюро погоди Москви, Ленінграда, Києва і Ташкента.

Новий метод настільки нескладний, що ним може працювати кожний середній синоптик вищої кваліфікації.

З гордістю метеорологи країни висунули І. А. Кібеля кандидатом на сталінську премію.

Г. І. Коган-Білецький – директор метеорологічної обсерваторії Харківського гідрометеорологічного інституту

Звіряче вбивство

Житель м. Люботин К. Петерсон жив зі своїм нерідним сином Миколою Фисаком. Між ними були часті суперечки. Затаївши злобу на Миколу, Петерсон чекав зручної нагоди з ним розправитися. Раптом, коли поблизу нікого не було, Петерсон трьома ударами сокирою по голові вбив Миколу, потім розрізав його тіло на шматки. Частину трупа він сховав на сусідній садибі, частину – закопав під снігом біля квартири.

Вбивця арештований. У злочині він признався.

 * Надається із скороченням

6 січня в парку культури і відпочинку ім. Горького відбулася кінно-лижна масовка юних ворошиловських вершників Палацу піонерів. Ворошиловський вершник Нона Боротько, учениця 126-ї школи, на лижах Вова Логінов, учень 44-ї школи. Фото І. Уманського (архів СК).

Читайте також: Як у Харкові 50 років тому шукали та знайшли таланти