Пальмова олія: кому – користь, кому – шкода
Про це розповідає генеральний директор ДП «Харківстандартметрологія», кандидат економічних наук, учасник 6-ї робочої групи Європейської економічної комісії ООН (Женева) Володимир Величко.
Україна імпортує близько 160 тисяч тонн пальмової олії на рік – майже по 3,5 кг на одного жителя. Її використовують не тільки в харчовій, але й у паперовій, текстильній промисловості, у виробництві косметики й миловарінні, для виготовлення свічок, гуми й палива – вона в кімнатній температурі набуває твердої форми й може зберігатися роками, бо сама по собі є хорошим консервантом.
Саме це в поєднанні з відносною дешевизною, а також доволі приємними смаком і ароматом робить її такою привабливою для виробників. Під час проведення незалежних лабораторних досліджень співробітники ДП «Стандартметрологія» неодноразово зустрічали пальмову олію у вершковому маслі, згущеному молоці, морозиві (взагалі якісного морозива, що зроблене винятково на молочному жирі, у продажі набагато менше, ніж виготовленого з використанням пальмової олії) та інших продуктах, проте виробники «забувають» відобразити це в маркуванні. На пальмовій олії роблять печиво, тому що виходить дешевше виробництво. У гарячий шоколад і рослинні вершки також додають не що інше, як пальмову олію.
Чим шкідливі транс-жири
Цінність будь-якого рослинного жиру полягає, насамперед, у кількості лінолевої кислоти, що належить до поліненасичених жирних кислот, необхідних для нормальної життєдіяльності нашого організму. Якщо в соняшниковій олії її міститься 55–72 %, у оливковій – до 12 %, то в пальмовій – усього 5 %. Зате в останній домінують насичені жирні кислоти, які сприяють підвищенню рівня так званого поганого холестерину. До того ж під час обробки пальмова олія піддається гідрогенізації (перетворюється з рідкого стану на твердий), у процесі якої в ній утворюються транс-ізомери. У великих кількостях такий жир порушує ліпідний обмін в організмі людини, вражаючи судини, викликаючи атеросклеротичні зміни, діабет, а також серцево-судинні й онкологічні захворювання. Але, незважаючи на це, підвищену стурбованість вмістом пальмової олії в харчових продуктах виявляє доволі обмежена кількість країн. В європейських країнах вміст транс-жирів у продуктах обмежений п’ятьма відсотками, у Данії – двома, у США є заборона на використання транс-жирів у ресторанній кухні, а також уведене обов’язкове маркування їх вмісту в харчових продуктах.
Українські реалії
В Україні ж загальних норм щодо вмісту таких жирів у харчовій продукції сьогодні немає, однак їх намагаються потихеньку впроваджувати відносно окремих продуктів. Так, у ДСТУ 4445:2005 «Спреди та суміші жирові. Загальні технічні умови», що діє з 2006 року, передбачена норма щодо вмісту транс-ізомерів олеїнової кислоти в спредах і жирових сумішах, відповідно до якої їх кількість не повинна перевищувати вісім відсотків. А от в інших продуктах – на розсуд виробників.
Зупинити процес завоювання пальмовою олією українського ринку можна, насамперед, роз’яснювальною роботою з населенням. Знаючи про потенційну загрозу, яку несуть у собі продукти, що містять пальмову олію, споживачі можуть самі свідомо приймати рішення, уживати їх чи ні. Головне, мати уявлення, куди виробник додає цю олію. Деякі експерти, щоб знизити її ринкову привабливість для виробників, навіть пропонують запровадити на пальмову олію додаткові акцизи. Тоді, найімовірніше, і проблем з фальсифікатом продуктів харчування в Україні буде набагато менше. Хоча є й інший шлях – повернутися до використання в харчовій промисловості традиційної для України соняшникової олії. Звичайно, повністю замінити пальмову олію вітчизняним продуктом неможливо, але потенціал для такої заміни є. Адже Україна не тільки достатньо забезпечує соняшниковою олією внутрішній ринок, але й експортує її за кордон.
Єдиний плюс продуктів, що містять пальмову олію, для споживача – це їх ціна. Але, коли мова йде про здоров’я, про економію краще забути.
Читайте також: Як заощадити на комунальних платежах