Як вибрати рушник: поради господині
Рушники бувають кухонні, банні, окремі для рук та ніг, для обличчя, гостьові, пляжні та масажні.
Натуральні тканини
Найчастіше як матеріал для рушників використовують натуральні тканини — бавовну та льон. Бавовна — доволі практичний матеріал, він довговічний, не викликає подразнення та алергію. Бавовна буває декількох видів: махра, велюр та вафельна тканина.
Махра — це ворсиста (петельна) тканина, вона доволі м’яка, добре вбирає вологу і швидко сохне. З махри виготовляють більшість рушників.
Велюр — це гладка та блискуча тканина, трохи бархатиста, вона складається зі стрижених петель. Вона красивіша за махру, але гірше вбирає воду.
Вафельна тканина — доволі жорсткий матеріал з характерною структурою. Вона краще від інших видів бавовни вбирає вологу та швидше сохне, а ще найбільше зносостійка. З вафельної тканини найчастіше виготовляють кухонні рушники.
…І синтетичні
Бамбук. Така тканина виробляється з натуральної сировини, але її відносять до синтетичних тканин, тому що вона хімічно обробляється під час виготовлення. За своїми якостями бамбук схожий на шовк.
Модал (або целюлоза). Модал, як і бамбук, за способом виготовлення належить до синтетичних тканин, а за властивостями він ближчий до натуральних матеріалів. Він не линяє і не вицвітає, доволі тривалий час залишається м’яким і пухнастим. Єдиний недолік — висока ціна.
Існують рушники зі змішаних тканин, наприклад, поєднання двох цілком натуральних волокон покращує якість рушникової тканини, збільшує термін його служби. Поєднують також натуральні і синтетичні тканини, вони приємні на дотик. Але чим більше в рушнику синтетичної тканини, тим гірше він буде вбирати вологу.
фото sovkusom.ru
Купуючи банні рушники, треба звертати увагу на висоту ворсу — це довжина петель, які утворюють махрову тканину. Чим довший ворс, тим м’якшим буде рушник. Якщо ворс дуже довгий, 8 мм і вищий, він погано переносить регулярні прання, що призводить до погіршення зовнішнього вигляду рушника. А якщо ворс дуже короткий, 3,5 мм і нижчий, він недостатньо добре поглинає вологу і з часом такий рушник стає жорстким.
Також має значення і густота — це кількість ворсинок, узята на одиницю площі. Від густоти залежить наскільки рушник буде стійким до зношування, а також наскільки краще він буде поглинати вологу. Наприклад, густота нижча 400 г/кв. м буде погано вбирати вологу; густота вища 600 г/кв. м має велику вагу, а значить, такий рушник незручний у використанні; оптимальна густота становить 450–600 г/кв. м. Також чим густіший рушник, тим він м’якший. Хороший кухонний і гостьовий рушник має густоту 320 г/кв. м.
Розміри
Залежно від призначення рушники бувають кількох розмірів: 30х30; 30х50 см — гостьові або туалетні рушники; 50х70 см — стандартний кухонний рушник; 50х85; 50х90 см — рушники для обличчя, для рук і ніг; 50х100 см — рушники для обличчя або невеликі лазневі; 70х140; 80х160 см — стандартний банний рушник. Такого ж розміру бувають хрестильні рушники; 80х200; 100х150; 100х180 см — великий банний, масажний, пляжний рушник.
Бувають також махрові рушники розміром 150х200, 150х250, 160х200, 175х200, 175х250 см, але їх можна назвати, швидше, махрові простирадла.
Вибираючи рушник, його треба ретельно оглянути з усіх боків, помацати та навіть прикласти до обличчя, наприклад — так можна визначити його жорсткість. Щоб визначити, чи є в ньому синтетика, вдома можна вилити на поверхню трохи води, а потім протерти рушником. Якщо залишилися розводи, синтетика присутня.
Новий рушник бажано попередньо випрати. До речі, прати рушники краще за температури не вище 60 градусів на низьких або середніх оборотах до 800 обертів. Для прання краще використовувати м’які засоби, щоб рушник не був потім жорстким. А ще якісний рушник не повинен бути дуже легким на вагу.